Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Основи ораторського мистецтва черви куцозорої політики, які вже давно згнили і місце їх рештків ніхто нам тепер не покаже. Натомість народ України був, є, і вічно буде! Так! І безперечно так... Історія вписує нову сторінку. На мапі Європи закреслюється новий простір з назвою Україна. Песимісти вбачають в тому новий зміст, нове призначення. Але ні один песиміст не заперечить нам, що над цим простором пройшли віки, що тут було життя і лилась кров. Песимісти не заперечать нам нашої душі, яка формувалась віками, і яка діяла, діє, і діяти буде! Песимісти протягом двох років не переродять нас, а що найголовніше не винищать тих мільйонів і мільйонів дуже цупких по суті духом людей, які, коли треба, влізуть і під землю, щоб тільки не бути зметеним з поверхні плянети. В останню свою промову вождь німецького народу Адольф Гітлер вставляє таку думку: «Бо поза нами лежить рік не тільки найбільших боїв світової історії, але також найтвердішої проби нашого народу. Те, що німець не боїться людської грози, він у своїй історії не раз доказав. Але цим разом мусив він перейти не тільки силу ворожої зброї і величезного, здавалося б, невичерпального потоку крові найпримітивніших національностей, але, крім того, також ще найжорстокішу твердість природи»... Цікаві своєю суттю слова. Вони дають Німецькому Народові поняття, що на теренах, де живе Український Народ, діються події, які мають велике значення для формування нового світу. Наш народ, можливо, не є так перецивілізований, одначе то є сила, яка у великій мірі завдячує розмахові і потузі подій Сходу Європи. Зброя кована червоними володарями цієї землі - є у великій своїй частині зброєю української землі і Українського Народу. І не все одно, проти кого вона направлена. У даний момент вона направлена проти цивілізованого Заходу, але був час, коли об неї ламали собі зуби орди Ченгіз-Ханів. Ми одначе далекі від того, щоб сугерувати собі не існуючі речі. Знаємо, що Україна в даний момент не грає ролі рішаючої. Особливо на фронті. Але ми одночасно не потребуємо заперечувати, що від нашого наставлення, від нашого хотіння і нашої волі у великій мірі залежить доля Європи. Так само, як було це недавно в СССР. Хай нам не кажуть, що голод, який червона Москва вчинила на наших землях в роках 1932-1933, не заважив на долі тієї держави. Заважиз і ще важить зараз. Нехай нам не кажуть, що колективізація і все, що з нею було зв'язане, отак даремно обійшлося Сталінові та його сатрапам. Наївні так можуть думати, але, крім наївних, є ще один, дуже переконливий 117 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.