Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Складання конспекту лекції що нерівність перед законом є інститутом, який суперечить людськЩ гідності. Проте з цього не випливає, що ми повинні також прагнути рівності як рівного розподілу всіх благ. Таке розуміння рівності - рів- I ність у розподілі благ, - звичайно, часто проголошували деякі серед- I ньовічні секти, потім якобінська лівиця в революційній Франції, а в XIX столітті й пізніше - деякі фракції соціалістичного руху. Хід думки тут був простим: оскільки люди рівні, то кожному по праву належать усі земні блага. Одначе це не добрий хід думки. У деяких варіантах егалітаризму насправді було закладено, що рівність - це найвища вартість, отже, її треба прагнути й тоді, коли в результаті запровадження рівності всім, в тому числі й найубогішим, буде гірше; дарма, що найубогіші стануть ще убогішими, аби лишень ніхто не був заможнішим від інших. У такій ідеології зовсім не йдеться про те, аби людям жилося краще, йдеться лише про те, аби нікому не жилося краще від інших; отже, така ідеологія виростає не з почуття справедливості, а тільки із заздрощів. Щоб запровадити такий різновид рівності, треба всю економіку загнати під тоталітарний прес, все мало б бути заплановане державою, ніхто не мав би права розпочинати жодної справи без наказу держави, ніхто не мавби приводу напружуватися чи працювати більше, аніж його змушують. Внаслідок цього не тільки вся економіка зійшла б на пси, але й рівності не було б, адже за тоталітарного устрою нерівність неуникненна, і це добре відомо з досвіду, бо ті, хто керує без суспільного контролю, завжди наділятимуть себе матеріальними благами у великих розмірах, а, крім того, нематеріальні блага, такі як доступ до інформації, до влади, були б відібрані у величезної кількості людей. Отже, буде і біда, і утиск. Можна, звичайно, запитати: а чи неможлива рівність у поділі всіх благ на засаді добровільності, як у монастирі чи кібуці? Відповідь проста: це можливо в тому сенсі, що не суперечить жодним законам фізики чи хімії. Одначе, на жаль, це суперечить усьому, що нам відоме про людську поведінку, принаймні про типову. З цього, у свою чергу, не випливає, що нерівність у розподілі благ не становить жодної проблеми, особливо там, де панують страшні злидні. Нерівність можна згладити через механізм прогресивного податку, до цього часу це був найрезультативніший засіб, але відомо також, що прогресивний податок за певною межею стає економічно руйнівним і не йде на користь не тільки багатим, а й бідним. Мусимо визнати, що існують певні закони економічного життя, відміняти які ми не можемо. Звичайно, дуже важливо, щоб усі люди могли жити, як належить, тобто життям, у якому не голодують, у якому є в що одяг- нутися, є де жити, у якому можна дати дітям освіту й отримувати ме-]| 140 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.