Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Когут О. І.
Основи ораторського мистецтва: Практикум.

Сторінка (загалом з 2 до 296):
Попередня 
Наступна

Основи ораторського мистецтва
Г Безсумнівно, можна проголошувати рівність людей, спираючись
на християнську - і не тільки на християнську - релігійну традицію. У
такому разі ми кажемо, що всі люди - діти одного батька і що всіх їх
Бог судитиме за однією мірою - незалежно від того, чи були вони
вчені чи не вчені, бідні чи багаті, народжені тут чи там, чи належали
до того чи до того класу. Отже, вони рівні як моральні суб'єкти, яким
Бог відкрив певні приписи природного права і яких він наділив
здатністю з власної волі або виконувати ці приписи, або порушувати їх.
Проте чи можна проголошувати рівність - як фактичний стан, а
не тільки як припис - незалежно від віри в єдність людства перед
Богом? Я думаю, можна, але за наявності певних підстав як моральної
природи, так і таких, що стосуються самої суті людяності. Кажучи, що
люди рівні, ми маємо на оці те, що вони рівні в своїй людській гідності,
яка належить кожному і яку ніхто не має права принижувати. Одначе
що таке людська гідність, котра, як казали деякі філософи,
невіддільна від нашої здатності послуговуватися розумом і здійснювати
свободу вибору, особливо вибору між добром і злом? Безсумнівно, людська
гідність не є чимось таким, що ми можемо побачити, і простіше
говорити про принижену гідність, аніж про саму її природу. Якщо ж ми об-
I межимося однією справою, а саме зупинимося на нашому розумінні
| людини як істоти, яка може, покладаючись на власні сили, без
жорсткого тиску з боку зовнішніх обставин, вибирати між добром і злом, то
[дійдемо до певної ясності. Обійдемо увагою окремий випадок, що
стосується нещасних, глибоко упосліджених людей, які не можуть
І брати жодної участі в культурі і які повністю залежать від інших
людей. Начебто й не екстравагантне переконання, що люди можуть
вибирати, що вони несуть відповідальність за те, що чинять - зло чи
добро - і що сама ця здатність, а не спосіб її застосування й робить
людей рівними в їхній гідності, а людство, так власне окреслене,
гідним поваги, тому й кожна людина зокрема також заслуговує поваги.
Чи можна з цього зробити якісь конкретні висновки щодо того, щоб
мордувати, ґвалтувати інших, знущатися над ними, принижувати їх і
їхню гідність? Хіба лише те, що навіть коли йдеться про найгірших,
тих, кого треба карати чи ув'язнювати за злочини, все одно не можна
глумитися з їхньої людської гідності. Ця гідність не залежить від
усього того, що різнить людей, отже, від статі, раси, національної
приналежності, освіти, спеціальності, характеру.
Якби ми вірили, що люди - це механізми, дії й думки яких
несхибно приводяться в рух силами зовнішніх обставин, фізичного
всесвіту, то поняття гідності було б пустим, відтак поняття рівності не мало
б сенсу.
З того, що ми рівні в цьому розумінні, правдоподібно випливає,
139

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.