Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Складання конспекту лекції Картка З Про рівність Поміркуймо над тим, що означає фраза - колись дуже революційна, пізніше банальна, - що «всі люди рівні». Ця фраза - не наказ, за яким закон повинен однаково трактувати всіх людей, бо дехто міг би заперечити, що такий наказ сам по собі деспотичний; бо чому, власне, закон повинен усіх трактувати однаково? Ні, такий наказ проголошують, спираючись на твердження, що всі люди рівні, і саме через це закон має бути однаковим для всіх. Отже, підставою цієї норми є певний фактичний стан. Але що ж це за факт, і як ми можемо визначити, що він дійсно існує? Критики, які кажуть, що люди нерівні, бо вони з багатьох точок зору різні - щодо підготовки, вмінь, знань і характеру, не мають слушності. Адже кожному відомо й зрозумі/ю, що люди в багатьох відношеннях різні, що вони не можуть бути ідентичними, і це відомо також тим, хто проголошує рівність як певний факт, який від цих відмінностей не залежить; отже, посилання на відмінності як дока? того, що люди не є рівними, позбавлене сенсу, бо воно не зачіпає самої ідеї рівності, про яку йдеться тим, хто її проголошує. Але в цьому випадку не йдеться також про такі явні речі, як те, що люди належать до одного виду, отже мають подібні біологічні дані, подібні морфологічні риси й фізіологію. Якби йшлося про це, то ми б могли з тим самим успіхом сказати, що «всі гуси рівні» або «всі мухи рівні», «всі бур'яни рівні». Одначе ми так не говоримо і зовсім не зрозуміло, що б мали означати подібні твердження. Рівні люди, а не мухи. Колись мислителі епохи Просвітництва вірили, що люди народжуються такими ж чистими, як і не списані дошки, а всі відмінності між ними пояснюються різницею виховання й різним впливом оточення. Сьогодні повірити в це неможливо, адже ми знаємо, що люди народжуються з різним генетичним багажем, і хоча в людській генетиці ще багато чого треба дослідити, хоча ніхто не сумнівається в тому, що кожний з нас поєднав у собі як успадковані риси, так і риси, вироблені вихованням, ніхто не сумнівається також у тому, що ми відрізняємося один від одного успадкованими рисами. Ніхто не може стверджувати, що в генах Гітлера була безпомилково записана вся кар'єра Гітлера, а в генах матері Терези - всі вчинки й думки матері Терези, але можна припускати, що існують певні спадкові особливості, які сприяють - хоча й не обов'язково - тому, що хтось став Гітле- ром чи матір'ю Терезою. Та все одно і Гітлер, і мати Тереза не тільки належать до одного біологічного виду, але в певному значенні, про яке тут власне йдеться, вони такі ж, як усі, вони рівні, хоча й абсолют- но різні. 138 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.