Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Ґ^ористь, а проти нас і приносить нам незліченні нещастя. Одначе всесвіт побудований не на засадах справедливої відплати, і ми не знаємо, що було б, якби він був улаштований інакше. Можливо, на небі слава встановлює зовсім інші правила гри, тому славетними, тобто піднесеними на найвищі щаблі, там не раз будуть люди, про яких на землі ніхто й не чув; проте можна припустити, що серед них не виявиться тих, хто гарячково ганяється за славою на цьЬму світі й люто заздрить тим, що були випадково наділені славою; справді, видається дуже неправдоподібним, щоб Господь Бог возвеличував нас у нагороду за нашу заздрість і марнославство. Тож нехай численні загони тих, кого пожирає розпач з того приводу, що вони не отримали Нобелівської премії, яку безперечно заслужили, чи не стали американськими президентами, хоча це й суперечить усім правилам справедливості, не втішаються думкою, що Господь Бог нагородить їх цією премією чи дасть їм таке становище на небі. Прагнення слави й почуття несправедливості в тому разі, коли слави немає або її не так багато, як мало б бути, - це звичайно ж, наслідок марнославства, і ці речі зовсім не пов'язані з нашою інтелігентністю. З давніх-давен моралістам було відомо, що наш розум вже наперед зазнає нищівної поразки, якщо стикається з марнославністю й самозакоханістю. Нам трапляється знати людей, що наділені надзвичайною інтелігентністю; але від них усі втікають, як від зарази; ці люди, проте, вдають, що не помічають цього або приписують такий стан речей своїй надзвичайній розумовій і моральній вищості, а не власній пихатості й нахабності - адже вони постійно повчають інших, лізуть зі своїми непрошеними порадами і т. ін. Знаємо ми й інший ґатунок людей з високим коефіцієнтом інтелігентності. Вони постійно скаржаться на те, що людство їх не цінує, а вони ж такі розумні, адже вони вже давно говорили і про те, і про те, і нема як їм пояснити, що вони просто смішні. Можливо, прагнення слави й не варто засуджувати. Можливо, й не варто вважати його безчесним. Але за двох умов. По-перше, коли нам хочеться здобути славу шляхом здійснення чогось справді доброго і вартісного, тобто коли б слава була вторинною, а ми б зосереджували свою увагу й зусилля не на славі, а на тих інших завданнях, хоча й у цьому випадку слава також нас спокушає; по-друге, коли слава не перетворюється на нищівну й сповнену заздрості манію, яка майже завади є безрезультатною й часто руйнує життя. І все ж кращими зазвичай виявляються люди, які не думають про славу, а задоволені тим, що їх люблять і шанують у вузькому колі друзів і близьких. (Лешек Колаковський) 137 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.