Основи ораторського мистецтва У довідниках лінгвісти наводять сорок варіантів ввічливого початку телефонної розмови і двадцять - як повідомити про мету свого дзвінка. Вони ж пропонують два десятки прохань покликати до телефону потрібну людину і стільки ж - можливих відповідей на ці прохання. Чимало існує і різноманітних запитань щодо можливостей продовжити розмову з співбесідником, а для підтримання розмови таких ввічливих фраз налічують понад п'ятдесят. А тепер поміркуйте, який маєте мовний запас? Якщо в телефонній розмові ви використаєте хоча б третину цього багатства, запевняємо, що всі вважатимуть вас приємним співрозмовником - чого, власне, ми і хочемо досягти. II. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів E% часу). III. Надання необхідної інформації E% часу). Роздатковий матеріал. Картка 1 Точність мовлення Точність мовлення досягається вмінням узгодити знання матеріалу зі знанням мови, тобто вибрати найточнішу для певної ситуації форму відповіді чи розповіді. Точність складається з двох компонентів: 1) адекватне мовне вираження дійсності, тобто несуперечливе життю; 2) вживання слів і виразів, узвичаєних для мовців, які володіють нормами цієї літературної мови. Точності можна досягти, виконуючи дві вимоги: 1. Оформляти й виражати думку треба відповідно до предметів і явищ дійсності, відповідно до понять про них. Слід пам'ятати, що в народі здавна точність пов'язувалася з умінням чітко мислити, із знанням предмета мовлення, вмінням зіставити слово з особою, предметом, дією, явищем. Слово має виражати найістотніше в них і цим найістотнішим воно представлене у свідомості мовців. Тому точність мовлення - це передусім точність слів, точність добору їх. 2. Обов'язковою умовою досягнення точності мови є увага до стилю і жанру текстів, умов, середовища й колориту спілкування, культурно-освітнього рівня мовців, бо в кожному типові мовного спілкування рівень точності «свій», своя міра мовної правди й неправди, і 239
|