Основи ораторського мистецтва вважати одноманітність мовлення неестетичною рисою, а бідність словника - ознакою поганого тону, тобто неетичним ставленням до співрозмовників, байдужістю; постійно збагачуватися новими мовними засобами зі сфери свого професійного мовлення і близьких фахів; мова - це засіб досягнення професійної досконалості і майстерності; виробити увагу до чужого гарного мовлення, намагатися аналізувати, чим воно гарне: багатством словника, інтонацій, особливостями тембру, різноманітністю синтаксичних структур, вмінням будувати фрази і текст, індивідуальною образністю, порівняннями, епітетами, метафорами тощо; читати українську класичну і сучасну літературу та публіцистику, пресу, щоб мати «на слуху» рівень розвитку сучасної української літературної мови, розуміти динаміку лексичних норм, відчувати мовний смак епохи; постійно бути уважним до своєї мови і мови найближчих осіб, колег, не розслаблятися, дбати про автоматизм гарного мовлення; розширювати сферу спілкування, але уникати бездумної балакучості; бути уважним до життя, до розмаїття його форм, барв, явищ, процесів як у природі, так і в суспільстві, бо все це спонукає людину до мовотворчості; сприймати мову як свою людську сутність, як картину власного світу, як порадника й помічника в суспільному житті; своє мовне вдосконалення розуміти як благородний мовний вчинок і поширювати це розуміння серед колег, близьких людей, особливо серед молоді. V. Завдання D0% часу). 1. Прочитайте текст. Складіть тези. Розвиньте одну із тез. Культура мовлення Культура мовлення - це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства. Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фо- 243
|