Оратор перед аудиторією Хід уроку 1. Мотивація навчання учнів E% часу). 7. Перевірка домашнього завдання, 2. Вступне слово вчителя. До зали «Б» Шановна зало! Наче на рентгені Стою, відкритий з ніг до голови, Перед тобою на долоні сцени... І - хоч би тінь від кущика трави! 0 многолика! Я - твоя забава. 1 згубний, і солодкий твій полон. Я чую, як ротів твоїх мільйон Волає водночас: «Ганьба!» і «Слава!» І горе тим, що прагли угодити На всі твої і примхи, і смаки. Над ними присудом стоять віки. Вгодити - озиача: себе убити. Оскільки, зало^ти своєї правиш. Заманюючи на непевну путь, Я залишаю за собоїб право: Самим собою буть. (Б. Олійник) II. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів E% часу). У. Слово вчителя. Від моменту, коли промовець виходить нй сцену, і до моменту, коли сходить з неї, він робить два виступи. Один словесний - власне промова, а другий - це рухи тіла, чи то видимі, як жестикуляція, чи приховані, як невпевнена хода, напруження тіла, скрадливі погляди або неспокійні й судомні рухи. Слухачі інстинктивно відчувають різницю між зовнішнього впевненістю промовця та його внутрішніми побоюваннями, браком віри у власні сили. Одного разу російський вчений-фізіолог І. Павлов читав у Лондоні лекцію, яка відразу ж перекладалася для слухачів. Промовець так захопився, що забув про перекладача й говорив близько 15 хвилин без пе- 266
|