Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Положення тіла має бути природним. Не треба стояти, широко розставивши ноги, або, навпаки, виструнчившись. Викликає подив промовець, який рівномірно хитається, переносячи вагу тіла з однієї ноги на іншу. Не годиться також стояти заціпеніло, випнувши груди, ніби намагаючись справити враження неабиякої значущості своєї пе- I рсони. Плечі тримайте прямо, не відтягуйте їх назад, голову - рівно, не нахиляючись вперед чи вбік. Протягом виступу треба час від часу міняти напрям погляду, начебто спрямовуючи туди свої слова. Знайдіть зручне і природне положення для рук. Одне з найзручніших - це коли руки вільно звисають уздовж тіла. Або обіпріться однією рукою на кафедру, другу опустіть чи, зігнувши, тримайте на рівні попереку. Деякі промовці не можуть встояти на одному місці під час промови і час від часу переходять з місця на місце. Якщо слухачів небагато, то це цілком допустимо. Але ж ніяк не варто це робити, коли ви ви- [I ступаєте у великому залі і стоїте на трибуні. Картка 4 Жести і міміка Рухи і жестикуляція - природні елементи поводження оратора перед публікою і, як вже було зазначено, додатковий засіб впливу на аудиторію. Вигляд оратора, який тривалий час нерухомо стоїть за трибуною, стомлює аудиторію, слухачі починають рухатись на місцях, їх увага послаблюється. Тому досвідчений оратор декілька разів змінює позу, особливо під час тривалої доповіді чи промови. Однак не слід впадати в іншу крайність: якщо оратор увесь час змінює позу, складається враження, що він не може знайти собі місця. Діапазон рухів оратора, що виступає за трибуною, зазвичай, обмежений її розмірами. Виступ без трибуни, коли публіка бачить оратора, вимагає від нього кращих рухливих навичок. Слід надавати перевагу рухам вперед і назад, а не рухам убік. Крок уперед у потрібний момент посилює значимість того чи іншого місця в промові, допомагає зосередити на ньому увагу аудиторії. Роблячи крок назад, оратор ніби дає можливість аудиторії «відпочити», а потім переключає її увагу на інше місце в промові. Жести і міміка виникають ніби самі по собі, виходячи із змісту промови, її емоційного накалу. Вони нерозривно пов'язані з рухом думок і почуттів оратора. В ораторському мистецтві разом з вказівними і описовими жестами використовуються жести емоційні (стиснутий ку- лак, витягнута рука, рухи руками і головою). 269 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.