Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Оратор перед аудиторією Вчені-психологи розрізняють чотири види жестів руками. Вказівним пальцем зазвичай показують на певну особу або предмет, а також напрямок. Стиснутий кулак - це ознака наголошення на певному аспекті якогось питання. Долоня, обернута догори, може мати кілька значень. Промовець пропонує слухачам зважити на якийсь план або оцінити якусь дію. Долоня, обернена донизу, означає незгоду, презирство, відмову. Крім того, розрізняють три рівні, на яких можна жестикулювати: нижній рівень (від попереку вниз), середній (між попереком і плечима) і високий (від плечей угору). Жести на нижньому рівні виражають думки й почуття, пов'язані з ненавистю, опором. Жестикулюють здебільшого в межах середнього рівня. Ці жести супроводжують більшу частину промови. На верхньому рівні жестикулюють, коли говорять про величні ідеали і коли звертаються до високих почуттів. Хоча жест під час мовлення - явище невимушене, молодому оратору можуть допомогти наступні рекомендації. Жестикулювати треба лише при наявності внутрішньої потреби. Жест, що не співпадає з ритмом мовлення і настроєм оратора і аудиторії, може зіпсувати враження від гарного виступу. Однак, якщо під час виступу виникла необхідність зробити жест, цього імпульсу не слід гасити. Не кожна фраза потребує підкреслення жестом. Рухливість і надмірна жестикуляція можуть лише викликати втому і роздратувати присутніх. Міміка оратора - чудовий стимулятор емоцій аудиторії. Вона здатна передати цілу гаму почуттів: радість і сум4 сумнів та іронію, рішучість і презирство. Отже, жести і міміка, як елементи кінетичної системи спілкування, впливають на зоровий канал сприйняття, акцентують увагу аудиторії на змісті інформації, що надходить по слуховому каналу, підвищують її емоційність і сприяють її кращому засвоєнню. Однак всі попередньо розглянуті елементи поведінки оратора виконують допоміжні функції. Жестикулюючи, стежте за тим, щоб: 1) жести були природними, спонтанно супроводжували й допов- [ нювали усне мовлення, І 2) ваші рухи не були судомними (це трапляється тоді, коли промовець притискує руки до тіла і рухає лише кистями рук), 3) кожен жест мав певне значення (жести, не пов'язані зі словами, викликають подив, а іноді навіть сміх), 4) промова не починалася й не закінчувалася різким жестом (на початку промови слухачі до нього не підготовлені, а якщо вдатися до такого жесту в кінці промови, то він залишиться «висіти в повітрі»), 5) жести узгоджувалися з рухами всього тіла, [І І 6) жести робилися саме тоді, коли треба наголосити на чомусь. 270 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.