Основи ораторського мистецтва «На мою думку, щоб залишитись в історії ораторського мистецтва, бути видатним оратором, потрібно...» II. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів E% часу). 1. Слово вчителя. Ораторське мистецтво має служити високій і благородній меті. Тільки в єдності зі знанням і досвідом риторика може породити політичного вождя. Красномовство - вершина науки. Це важке мистецтво, бо вимагає від оратора знань з багатьох наук. Основою епосу має бути уявлення про природу, керовану розумом, і про душу з чотирма добродійними ознаками - мудрістю, справедливістю, мужністю і помірністю. Оратор з такою душею матиме моральний обов'язок служити народу й батьківщині і відчувати від цього щастя. Саме так говорив Цицерон - видатний оратор Давнього Риму. Зверніть увагу на уривок з епітафії Цицерона, присвяченій загиблим за вітчизну воїнам, який є епіграфом до нашого уроку. Це слова людини, яка вболіває за свою державу, за народ і вбачає єдину мету своєї діяльності у служінні їм. Сьогодні на уроці ми будемо говорити про Цицерона. А також Ф. Прокоповича - палкого захисника, патріота рідної землі, видатного українського оратора. 2. Представлення теми та очікуваних результатів. III. Надання необхідної інформації A0% часу). 1. Слово вчителя. Войовничий і практичний Стародавній Рим холодно сприймав грецький культ краси в усьому, тому, продовжуючи з II ст, до н. є. духовну культуру Греції, виробляв свій ораторський ідеал. Для римської ментальності не характерний культ гарного слова, звукової гармонії, насолоди пишномовністю. Політична система цієї могутньої імперії потребувала практичного красномовства в сенатських дебатах. Якщо у Давній Греції заняття риторикою мали масовий характер, то в Стародавньому Римі це було сферою законодавства, політики, влади - консулів і сенаторів. Політики сперечалися між собою, відстоюючи свої проекти й інтереси. Тому цілком закономірно, що повинна була з'явитися сильна особистість, ритор, який би впливав на політичні процеси. Ним став Марк Туллій Цицерон. 33
|