Цицерон та Феофан Прокопович - видатні оратори Гтецтв». Риторика, яку створив Ф. Прокопович, увібрала в себе прогресивні ідеї Арістотеля і складалася з десяти книг: І. Загальні вступні настанови. II. Про підбір доказів і про ампліфікацію. III. Про розташування матеріалу. IV. Про мовно-стилістичне оформлення. V. Про трактування почуттів. VI. Про метод писання історії і про листи. VII. Про судовий і дорадчий рід промов. VIII. Про епідейктичний, або прикра- шувальний, рід промови. IX. Дещо про священне красномовство. X. Про пам'ять і виголошування. Видатний оратор описував такі функції риторики: 1) соціально-організаційну (засіб агітації, мобілізації), 2) культурно-освітню (життя народу, країни), 3) одержання нових знань, 4) пробудження почуттів, громадської думки. Джерелами красномовства Прокопович вважав: природу, мистецтво (талант), освіту, тренування, наслідування, що збігається.з уявленнями грецької та латинської класичних риторичних шкіл. Риторичний курс Прокоповича мав виразний нормативний характер, у якому автор з позицій раціоналізму виступав проти стилістичних надмірностей бароко, схоластики латино-польських риторик, проти пустого красномовства. Прокопович писав про достоїнства оратора, який повинен вміло розпочинати виклад, бути поважним у повчанні, дотепним у розважанні, сильним і багатослівним у зворушенні, і він підбирає свій стиль не на свій розсуд, а згідно з вимогами справи і часу. Великого значення надавав Прокопович теорії і методиці риторики. Основну частину його риторичного курсу складають розробки стилів і жанрів, композиції текстів, способів словесного вираження, риторичних фігур. В естетичній концепції Прокоповича риториці належало головне місце, вона - «цариця мистецтв». Тому і в розробці техніки та методики красномовства він великого значення надавав художньому вимислу і відповідно художнім засобам (метафорам, епітетам тощо) його вираження, формуванню вмінь образного мовлення шляхом наслідування кращих зразків, виробленню мовних стилів. Цікавим є розділ «Почуття», який виховує у своїх учнів-риторів такі почуття, як любов, тривога, надія, ревність, радість, гнів, гордість, печаль, страх, жах, обурення, чим обґрунтував психологічну культуру оратора, який має бути талановитим митцем, щоб у душі слухача збудити необхідні почуття. Прокопович творчо використав досягнення античної риторичної думки - вчення про три стилі. Антична теорія трьох стилів зйайшла в творах Прокоповича нове життя. За цією теорією, найвищий стиль ви- користовується для опису дуже важливих, урочистих подій, вчинків, 36
|