Основи ораторського мистецтва він потребує емоційно піднесених слів, величної форми, вишуканих образних засобів. Середній стиль є більш узвичаєним, з помірною кількістю образних засобів, спокійним тоном. Він призначений для істориків, паперистів, які ведуть наукові, ділові справи. Низький, або простий, стиль використовується у промовах про буденні справи, але він не має опускатися до низької розмови. «Низький стиль служить для повчання і вживається в розповідях, якими повчаємо інших. Він виключає сильні емоції, рідко вживає фігури, тропи, буденні справи, то май на увазі, що навчання вимагає низького стилю, розвеселення середнього, а зворушення - високого». Основні постулати київського вченого нічим не суперечать поглядам античних теоретиків риторики, зокрема Арістотеля, де в теорії симетрії домінувала концепція загальної і абсолютної краси, бо відповідність словесного вираження (застосування відповідних слів і думок до винайденого матеріалу) вимагає особливого чуття і неабиякого таланту. Так само Прокопович поділяв і античні поняття міри у всьому, у якій повинні сходитись і поєднуватись всі крайнощі. Погляди Арістотеля, Платона, Квінтіліана та інших представників класичної естетики на гармонію були творчо сприйняті Прокоповичем. Не усі праці мислителя і просвітителя знайдені. Великий гуманіст закликав учених академії до формування самостійного мислення, мріяв про генерацію українських «знавців, а не крамарів науки». Ф. Прокопович вбачає користь ораторства в увічненні історії своєї батьківщини, «бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою», в захисті її інтересів і авторитету, в описуванні життя святих людей, що їх «породила Русь, щоб нарешті знали навіть неписьменні.., а також наші вороги, наскільки багата на чесноти наша батьківщина і наша релігія». 3. Дві групи працюють над аналізом промов: одна - Цщеронау друга - Ф. Прокоповича за критеріями. Критерії аналізу промови 1) досягнення поставленої мети; 2) логічність розвитку теми; аргументація основних положень; 3) контакт з аудиторією; 4) засоби активізації уваги слухачів; 5) мова. 37
|