Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Держати 57 Дибати ще, сокирище; (списа) ратище; (прапора) древко; (при косі) кісся; (у граблях) грабАшо. граблище; (у ціпі) ціпильно; (для батога) пужално. Держати — тримати. Дерій — див. здйрщик. Деркач — див. віник. Дерти (що) — драти;^ (на куски) роздирати, шматувати. Пор. лупити. ' Дертися — (нагору) видиратися, дряпатися; (рідше) братися. Пор. вилазити. Дерун — див. дерій. Десниця — див. правиця. Деталь — див. подробиця. Дефект — див. вада. Дефін'ція — див. визначення. Дешевий — недорогий; (про ціну) помірний, невисокий; підсил. низький. Дешево — недорого; (зовсім дешево) за півдарма; підсил* за без- цінь, за безцінок (продати, купити). Дещиця — див. дрібка. Дещо — див. трохи. Деякий — (зовсім невизначений) якийсь; (з умовним визначенням) певний; (з обмеженою визначеністю) поодинокий (лише в мн.). Дженджеруха — див. чепуруха. Дженджик, джйнджик — див. чепурун. Джеркотати, джерготати — див. щебетати. Джигати, джиг[о]нути—див. 1) кусати; 2) ударити. Джиґун —т див. залицяльник. Дзбан, (рідше) джбан—див. глек. Дзвеніння — див. бряжчання. Дзвеніти — бриніти; (уриваними звуками) дзенькати; (про струну) бриньчати; (про скло, посуд) дзинчати. Дзвенячий — див. дзвінкий. Дзвенькіт — дзенькіт; (струнного інструмента) бренькіт. Дзвинчати — див. дзижчати. Дзвінкий — (рідше) дзвенячий; (далеко чутний) звучний; (про голос з сильним резонансом) лункий. Дзвонити — (про малі дзвінки) дзеленькати, дзеленчати; розм» теленькати; (про великий дзвін) бовкати; (бити в дзвін) бевкати. Пор. розголошувати. Дзвяк — див. бряжчання. Дзвякання — див. бряжчання. Дзвякати — див. бряжчати. Дзеленчання, дзеленькання — див, бряжчання. Дзеленчати, дзеленькати — див. 1) бряжчати; 2) дзвонити. Дзенькання, дзенькотіння — див. бряжчання. Дзенькати, дзенькотіти, (рідше) дзеленькотіти — див. бряжчати. Дзеньк, дзенькіт — див. бряжчання. Дзеркало — обл. люстро; заст. вер- цадло, свічадо. Дзйга — (рідше) обл. фуркало, гучбк. Пор. 1) вертун; 2) вертуха. Дзиґар, (звичайно в мн.) дзиґарі— див. годинник. Дзиґлик — див. стілець. Дзижчати — дзинчати, дзвинчати; (з гудінням — про джмеля тощо) гудіти, густи; (дзвінким звуком — про бджіл, комарів, мух) бриніти; (дещо свистячим звуком — про веретено) хурча- ти, сюрчати; (про цвіркунів) цвірчати, цвіркати. Дзинчати — див. 1) дзижчати; 2) дзвеніти. Дзюбати — див. дзьобати. Дзюбатий — див. таранкуватий. Дзюрити — див. текти. Дзюркіт—журкіт, дзюрчання, журчання. Дзюрчати — (стиха) журчати; (дзвінко) бриніти; підсил. дзюркотати, дзюркотіти; (з шумом) гурчати; (рідше) роптати. Дзявкання — див. гавкання. Дзявкати — див. гавкати. Дзьобати — дзюбати; (про птахів і риб) клювати. Дзьобатий — див. таранкуватий. Дибати — цибати; (поспішаючи |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.