Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Деркач П. М.
Короткий словник синонімів української мови.

Сторінка (загалом з 3 до 210):
Попередня 
Наступна

Диби
58
Дійовий
іти) рідк. манджати. Пор 1)
чапати; 2) шкандибати.
Дйби — див. колодки.
Дибитися—ставати дйбом (диба);
ставати дубом (дуба), ставати
сторч.
Дивак — чудак; (про своєрідну
людину) розм. оригінал; заст.
проява, химерник.
Дивацтво — див. примха.
Дивина — див. 1) дивовижа;
2) диво.
Дивитися — (рідше) глядіти;
(уважно) вдивлятися,
втуплювати очі, втуплюватися очима;
(з цікавістю) видивлятися;
(образно) фам. лупати очима;
(жадібно — на кого) розм. пасти
очима (кого).
Дивний — (що викликає
здивування) чудний; розм. кумедний.
Дивно — див. чудно.
Диво — розм. дивина; (що
викликає здивування) чудо, чудасія.
Дивовижа — розм. диковина,
дивина; обл. дивогляд.
Дивовижний — розм. диковинний;
чудернацький; обл. дивоглядний.
Дивовижно — див. чудно.
Дивогляд — див. дивовижа.
Дивоглядний — див. дивовижний.
Дивування — див. подив.
Дивувати — див. 1) вражати;
2) дивуватися.
Дивуватися — (рідше) дивувати;
під сил. розм. дивом дивуватися,
чудуватися.
Дизентерія — розм. різачка,
бігунка, кривавиця, червїнка.
Дик — див. кабан.
Диковина — див. дивовижа.*
Диковинний — див. дивовижний.
Дим — кіпоть, кіптява.
Димар — бовдур; (на покрівлі
будинку) комин, вивід.
Димити — курити; див. ще чадити.
Димйтися — димувати, куритися
(димом).
Димний — див. чадний.
Димовище — див. пожарище.
Димувати — див. димйтися.
Директива — див. вказівка.
Директор — див. керівник.
Дислокація — див. розміщення.
Дистанція — див. в'дстань.
Дитина — дитя; (грудна)
немовля; (дещо більша) маля,
малюк; розм. дітвак; заст. чадо.
Дитинчата — див. діти.
Дитячий — (рідше) дитинячий; не-
мовлячий; малечий. Пор. дитина.
Дихати — (рідше) віддихати;
(тяжко) сапати; (образно —
роззявивши рота від спеки) обл.
хакати.
Дишель — дишло; (у воловому
возі) війя.
Диявол міф., лайл. — біс, дідько,
гаспид; розм. враг. Пор. чорт.
Діалект лінгв.— наріччя; (вужче—
місцевий) говір, говірка.
Діброва — див. ліс.
Дівча, дівчатко — див. дівчинка.
Дівчина — розм. дГвка; (рідше)
діва; фам. дівуля; фольк.
дівиця; (на відданні) розм.
відданиця.
Дівчинка — дівча, дівчатко; (дещо
старша, але неповнолітня) пїд-
ч літок, під росток.
Дід (стара людина) — старик,
пелех (рідк.)\ фам., знев. дідуга,
дідуган, старигань; лайл.
(старий) шкарбан, (старий)
шкарбун, (старий) дундук.
Дідизна — див. спадщина.
Дідич — див. поміщик.
Дідичка — див. поміщиця.
Дідівщина — див. 1) спадщина;
2) давнина.
Дідок — див. старик.
Дідуга, дідуган — див. дід.
Дідунь, дідуньо^дідусь — див.
старик.
Дідько — див. чорт.
Діжечка — див. кадібець.
Діжка — (на тісто) діжа; (з
віком і замком) ббдня; (на
воду) водник, водянка; (більша —
ще) кадіб.
Дізнаватися — див. довідуватися.
Дізнати — див. зазнати.
Дізнатися — див. довідатися.
Діймати — див. дошкуляти.
Дійовий — діючий; (що
проявляється в дії) активний; (що про-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.