Диби 58 Дійовий іти) рідк. манджати. Пор 1) чапати; 2) шкандибати. Дйби — див. колодки. Дибитися—ставати дйбом (диба); ставати дубом (дуба), ставати сторч. Дивак — чудак; (про своєрідну людину) розм. оригінал; заст. проява, химерник. Дивацтво — див. примха. Дивина — див. 1) дивовижа; 2) диво. Дивитися — (рідше) глядіти; (уважно) вдивлятися, втуплювати очі, втуплюватися очима; (з цікавістю) видивлятися; (образно) фам. лупати очима; (жадібно — на кого) розм. пасти очима (кого). Дивний — (що викликає здивування) чудний; розм. кумедний. Дивно — див. чудно. Диво — розм. дивина; (що викликає здивування) чудо, чудасія. Дивовижа — розм. диковина, дивина; обл. дивогляд. Дивовижний — розм. диковинний; чудернацький; обл. дивоглядний. Дивовижно — див. чудно. Дивогляд — див. дивовижа. Дивоглядний — див. дивовижний. Дивування — див. подив. Дивувати — див. 1) вражати; 2) дивуватися. Дивуватися — (рідше) дивувати; під сил. розм. дивом дивуватися, чудуватися. Дизентерія — розм. різачка, бігунка, кривавиця, червїнка. Дик — див. кабан. Диковина — див. дивовижа.* Диковинний — див. дивовижний. Дим — кіпоть, кіптява. Димар — бовдур; (на покрівлі будинку) комин, вивід. Димити — курити; див. ще чадити. Димйтися — димувати, куритися (димом). Димний — див. чадний. Димовище — див. пожарище. Димувати — див. димйтися. Директива — див. вказівка. Директор — див. керівник. Дислокація — див. розміщення. Дистанція — див. в'дстань. Дитина — дитя; (грудна) немовля; (дещо більша) маля, малюк; розм. дітвак; заст. чадо. Дитинчата — див. діти. Дитячий — (рідше) дитинячий; не- мовлячий; малечий. Пор. дитина. Дихати — (рідше) віддихати; (тяжко) сапати; (образно — роззявивши рота від спеки) обл. хакати. Дишель — дишло; (у воловому возі) війя. Диявол міф., лайл. — біс, дідько, гаспид; розм. враг. Пор. чорт. Діалект лінгв.— наріччя; (вужче— місцевий) говір, говірка. Діброва — див. ліс. Дівча, дівчатко — див. дівчинка. Дівчина — розм. дГвка; (рідше) діва; фам. дівуля; фольк. дівиця; (на відданні) розм. відданиця. Дівчинка — дівча, дівчатко; (дещо старша, але неповнолітня) пїд- ч літок, під росток. Дід (стара людина) — старик, пелех (рідк.)\ фам., знев. дідуга, дідуган, старигань; лайл. (старий) шкарбан, (старий) шкарбун, (старий) дундук. Дідизна — див. спадщина. Дідич — див. поміщик. Дідичка — див. поміщиця. Дідівщина — див. 1) спадщина; 2) давнина. Дідок — див. старик. Дідуга, дідуган — див. дід. Дідунь, дідуньо^дідусь — див. старик. Дідько — див. чорт. Діжечка — див. кадібець. Діжка — (на тісто) діжа; (з віком і замком) ббдня; (на воду) водник, водянка; (більша — ще) кадіб. Дізнаватися — див. довідуватися. Дізнати — див. зазнати. Дізнатися — див. довідатися. Діймати — див. дошкуляти. Дійовий — діючий; (що проявляється в дії) активний; (що про-
|