Квач 88 Кінець Квач — мазок, помазок. Квачик — див. помазок. Кваша — див. лемішка. Квилити — див 1) стогнати: 2) вити. Квиління — див. виття. Квитатися, квитуватися — див. розраховуватися. Квітка — обл. чїчка. Квітувати (про збіжжя) — красуватися. Пор. цвісти. Квітнути — див. процвітати. Квітчастий — барвистий, кольористий. Пор. багатобарвний. Квітчастість — див. багатобарвність. Квітчати — уквітчувати, заквітчувати. Пор. прикрашати. Кволий — слабий, слабкий, хирний, хирявий, хирлявий, хирий, хиренний, хворобливий; обл. слабовитий. Кволість — слабість, слабкість, хирність, хирявість, хирлявість, хйрість, хиренність, хворобливість. Кволіти — хиріти, нездужати, хворіти; розм. слабувати. Квочка — див. курка. Кебета — див. хист. Кебетливий — див. здібний. Келих, келех — див. кубок. Кендюх — див. шлунок. Кепкування — див. глузування. Кепкувати — див. насміхатися. Кепський — (про справу тощо) поганий; (протилежний хорошому) злий, недобрий. кепсько — див. недобре. Керівний — див. провідний. Керівник — керуючий; (установи— звичайно) завідуючий, завідувач; (про відповідальну посадову особу) начальник; (на підприємстві, в установі — ще) директор. Керівництво — провід (партії); керування; (про діяльність органів влади) управління. Керма — див. кермо. Керманич (судна) — див. стерничий. Кермо — (судна) стерно; (на плотах) заст. керма; обл. трепло. Кернйця — див. колодязь. Керування — див. керівництво. Керувати — див. правити. Керуючий, -чого — див. керівник. Кетяг — див. гроно. Кивати — див. хитати. Киватися — див. хитатися. Кидати — метати; (з силою) шпурляти, жбурляти, швиргати; розм. вергати; (об землю — лише до- кон.) гепнути, бебехнути. Пор. покидати. Кидатися — (неспокійно) метатися; (у знесиллі) борсатися; (судорожно — про тіло) битися. Кий — ціпок, палка; (більший) палиця; обл. бук. Кинджал — (менший) стилет; мор., ав. кортик; заст. запоясник. Кинутися (куди) — (бистрим рухом) метнутися, шатнутися, шарахнути, шугнути. Кипіти — див. 1) бурлити; 2) хвилювати; 3) скаженіти. Кип'яток — див. окріп. Кирнйця — див. колодязь. Кирпа — див. ніс. Киса — див. гаман. Кисет — див. гаман. Китиця — див. гроно. Кйхкати — див. сміятися. Кишіти — копошитися. Ківш — коряк. Пор. кухоль. Кіготь — див. пазур. Кіл — паля. Пор. тичка. Кількаразовий — див. багаторазовий. Кільце — див. ланка. Кільчик — див. пагін. Кімната — (парадна) світлиця; розм. горниця; заст. покій; (невелика бічна) обл. ванькйр. Пор. вітальня. Кімнатний — див. хатній. Кім'ях — див. гроно. Кін — (поміст для виконавців) підмостки, естрада; театр, сцена. Кінва— див. кухоль. Кінець — (літ. твору, концерту і под.) закінчення. Пор. край.
|