Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Кіннота 89 Книш Кіннота — див. кавалерія. Кіннотник, кіннотник — див. кавалерист. Кінцевий — (що відбувається при кінці) прикінцевий; (про слово і под.— ще) заключний, (що визначує межу в часі) крайній, останній (строк); спец, кінцьо- вйй. Кінчастий — див. шпичастий. Кінчати — (доводити до кінця) докінчувати, викінчувати; (остаточно) закінчувати. Кінчатися — (про строк тощо) за- кінчуватися, минати, виходити. Пор. умирати. Кінчитися — див. умерти. Кінь — (рідше) розм. коняка, конина; мерин; (поганенький, худий) шкапа. Пор. 1) жеребець; 2) ломовик. Кіпоть, розм. кіптява — див. дим. Кірка — корка; (плодів, овочів) шкурка, (знята) лушпайка, лушпина; (зерна) лузга. Кісник — див. стрічка. Кісся — див. держак. Кістлявий — див. кощавий. Кістяк — див. скелет. Кітва, кітвйця — див. якір. Кіш — див. кошик. Кладовище — (рідше) гробовище; (при церкві) цвинтар. Кладь — див. вантаж. Кланятися — (поклоном) вклонятися; (образно — знімаючи шапку) розм. рідк. шапкувати. Клапоть — див. шматок. Клаптик — див. шматок. Клас (суспільна історична катего-^ рія) — (в загальному розумінні розряд людей) верства, стан. Класти — див. будувати. Клейкий — див. липкий. Клейкість — див. в'язкість. Клеймйти — клеймувати; (випікаючи тавро) таврувати. Пор. значити. Клеймо — (випечене на шкірі) тавро. Клеймований — див. таврований. Клеймувати — див. клеймйти. Клекіт — див. шум. Клекотати клекотіти — див. бурлити. Клепати — див. 1) бити; 2) наговорювати. Клик — клич; (голосний, радісний) поклик, виї ук. Пор. заклик. Кликати — (голосно) гукати. Пор. закликати. Клинок (шаблі) — див. лезо. Клич — див. заклик. Кліщі — див. щипці. Клонити — хилити, нахиляти. Пор. гнути. Клопіт — (з запутаною справою) морока; (рідше) заморока. Пор. турбота. Клопітливий (про людину) — див. дбайливий. Клопітливість — див. дбайливість. Клопітний — див. морочливий. Клопотатися — див. турбуватися. Клуботатися, клубочйтися — див. витися. Клунок — (про згорнуті в пакет речі) згорток, суверток; (про дорожні речі тощо) пакунок. Клуня — стодола. Клусом, клуса — див. риссю. Клювати — (про птахів) дзьобати. Клюйдерев — див. дятел. Клюка — костур. Пор. палиця. Ключина — див. жердина. Ключка — див. 1) гак; 2) костур. Клякнути — (від холоду — про пальці тощо) заклякати, дубіти, дерев'яніти. Пор. ціпеніти. Клясти — проклинати. Клястися — (на підтвердження своїх слів і под.) заклинатися; заст. божитися; (про клятвене запевнення) присягатися. Клятва — див. присяга. Клятий — див. проклятий. Кмітливий — догадливий, дотепний; розм. метикуватий. Пор. тямущий. Книгар — (що торгує рідкісними книжками) букініст; (що торгує цінними старовинними книжками) антиквар, антикварій. Книш — див. хліб. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.