на правому березі Західного Бугу, від найменуванні якого (іменника) й походить назва. Назву річки дослід ники тлумачать по-різному. О. С. Стрижак переклада] як «кривий, зігнутий». І Буча — смт. Київської області. У назві відбито наа менування річки, притоки Ірпеня. Дослідник Е. М. МупІ заєв пов'язує гідронім зі словом бучало — «вир, глибЗ ка яма». 1 Бучач — м. Тернопільської області. Вперше згадуй ться 1397 р. За переказами, назву місту дали його вл( сники — українські феодали Бучацькі. Можливо, що вони самі від назви міста одержали прізвище. Очеви^ но, ця назва походить від слова буча. Буштина — смт. Закарпатської області. Виникло середині XIV ст. За переказом, назва селища походиті від угорського буштигази, що означає «сумне місце] Адже першими поселенцями тут були в'язні й зігнаі| силоміць кріпаки Валки — м. Харківської області. Засновано 1646 і як Можайський остріг. Назва походить від р. Мож. 0| часна назва вказує на вал, насип навколо міста або на характер місцевості (горби, хвилі), в різних напряі| ках порізаної ярами, валками Вапнярка — смт. Вінницької області. Виникло в 70 роках XIX ст. Коли збудували станцію, то запозичилі назву від найменування сусіднього села. Слово вапняк ка — «піч або яма для випалювання вапна». Очевидні колись тут був такий промисел. Варва — смт. Чернігівської області. Стоїть на р. В рві, назву якої й перейняло. В літопису 1079 р. згадуі ться фортеця Варин. Уважають, що це перша назва с{ часного селища. В основі назви лежить слов'янське вар «вода, що б'є джерелом». Василівна — м. Запорізької області. Засноване н| прикінці XVIII ст. запорізькими козаками й кріпакам втікачами. Згодом поселення стало власністю Баси! Степановича Попова — начальника канцелярії кня( Потьомкіна. Від імені Василь і виникла назва. Васильків — м. Київської області. Засновано 988 князем Володимиром Святославичем. Названо Василі вом від імені, яке одержав князь після прийняття хр] стиянства. Дослідники вважають, що князь Володимя назвав цю своєрідну дачу «,Веселоє Василєво», що згодом перетворилося на Васильків. Василькївка — смт. Дніпропетровської області. Назва походить від найменування урочища Васильківка на р. Вовчій, де на початку XVIII ст. був козацький зимівник. Назву пов'язують з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. Васйщеве — смт. Харківської області. Засновано 1647 р. Землі, що належали Чугуївській сторожовій службі, цар Олексій Михайлович віддав боярським дітям. Одним з перших поселився тут Прокопій Васищев. Його прізвищем і названо поселення. Ватутіне — м. Черкаської області. Засновано 1946 р. як робітниче селище Шахтинське в зв'язку з освоєнням Юрківського буровугільного родовища. 1949 р. його названо на честь видатного радянського полководця Героя Радянського Союзу генерала армії М. Ф. Ватутіна, під командуванням якого війська І Українського фронту брали участь у Корсунь-Шевченківській битві й визволяли від фашистських окупантів Шевченків край. Вахрушеве — м. Ворошиловградської області. Виникло 1963 р. з кількох робітничих селищ. Названо на увічнення пам'яті Василя Васильовича Вахрушева — відомого радянського державного діяча, Героя Соціалістичної Праці, міністра вугільної промисловості СРСР. Вашківці — м. Чернівецької області. Першу письмову згадку зафіксовано 1431 р. Паралельна назва — Ва- сківці. Походить від власного імені Васко, поширеного в Молдавії. Це ім'я мало й розмовний варіант — Ваш- ко, який відбився в назві міста. Велика Багачка — смт. Полтавської області. Вперше згадується наприкінці XVI ст. як козацьке поселення. В писаних джерелах зазначається один із перших поселенців — Багач, від прізвища якого й виводять назву селища та однойменної річки. Великою Багачкою селище назване 1925 р. Велика Коренйха — смт. Миколаївської області. Засновано наприкінці XIV ст. Стоїть на р. Коренисі, від найменування якої й дістало назву. Раніше називалося на честь православного святого Миколая — Миколаївкою, а до того — Каранян-Кір. Мовознавець В. В. Лобода розглядає цю назву серед тюркських і вважає, що . . ег і V г—**»«.м,«^ ч.і^ ии^ау ^^сд ііиик.еьк.ил 1 Вважає ШО у цьому місці серед лісу побудував мисливський тере>| Коренйха - це видозмінене від тюркського Каранян- 22 23
|