Кір, друга частина якого кір перекладається як «степі рівнина». Означення Велика додано пізніше, коли непові далік виникла ще одна Корениха. І Велика Кохнівка — смт. Полтавської області. Зас*| новано біля 1700 р. За переказами, першими поселені цями були козаки на прізвище Кохни. їхні поселення бу.І ли в районі Великої й Малої Кохнівок. І Велика Лепетйха — смт. Херсонської області. Стоїть! на р. Лепетисі, назву якої й перейняло. М. Т. Янко ви| водить її від лепетати, тобто «говорити незрозумілою! мовою». її нібито дали селяни навколишніх сіл, бо во-| ни не розуміли колоністів-французів, які поселилися! тут. О. О. Стрижак зближує назви Лепетйха й Геродо-І тів гіпаніс у значенні «кінський». Існує й легенда, за| якою запорожці, вирушаючи в море, десь тут обминали! вночі турецьку сторожу. Тоді пошепки передавали на] каз старшини: «Ляпай тихо» (тобто «веслуй тихше»). І Велика Новосїлка — смт. Донецької області. ЗасноІ ване 1780 р. греками-переселенцями з Криму, вихідця! ми з сіл Салгир Енісала та Велика Енісала. (Салгир —І річка в Криму, єні — «нове», сала — «село»). Нове по| селення спочатку звалося Велика Янісоль, а 1946 р. йо| го перейменували у Велику Новосілку. І Велика Олександрівка — смт. Херсонської області! Засновано 1784 р. За переказом, який записав місцевий краєзнавець С. С. Кравець, селище названо на честь се| лянина Олександрівського, котрий привів сюди перший переселенців і помер, знесилившись у дорозі. Означені ня Велика додано пізніше. І Велика Писарівка — смт. Сумської області. ЗасноІ вано 1709 р. Тут були хутори писарів вільної воєводсьі кої служби, від яких село й одержало назву. Означенні Велика вперше трапляється 1732 р. І Великий Березний — смт. Закарпатської області Вперше згадується 1427 р. За переказом, на цьому місі ці росли великі березові ліси. Звідси й пішла назва по! селення. І Великий Бичків — смт. Закарпатської області. ЗгаІ дується наприкінці XIV ст. Назву пов'язують з найдаві нішою діяльністю тутешнього населення — скотарство*! Можливо, що топонім походить від прізвища. Легенді записана краєзнавцем В. В. Белацом, розповідає прі брчків-близнят, якими обораЛи село під час холери. І 24 Великий Бурлук — смт. Харківської області. Лежить на р. Великий Бурлук, назву якої й одержало. Бурлуками звуться кілька проток річки Уди. Гідронім виводять з тюркського бурлук, що означає «осад від брудної води», «земля, непридатна для обробітку». Великий Лог — смт. Ворошиловградської області. Засновано 1762 р. Назву запозичено від р. Великої, в улоговині (лозі) якої виникло поселення. До 1925 р. воно називалося Нижня Краснянка (за прізвищем Крас- нова, власника навколишніх земель). Великий Любінь — смт. Львівської області. Виникло як укріплення. В середині XV століття поділилося на дві частини — Великий Любін і Малий Любін. Назву виводять від старовинного власного імені. Великі Коровинці — смт. Житомирської області. Вперше згадується 1585 р. Одні народні легенди й перекази пов'язують назву з скотарством місцевих мешканців, другі розповідають про ватажка Коровина, який вів боротьбу з татаро-монголами. Великі Мости — смт. Львівської області. Лежить на р. Раті. Вперше згадується 1472 р. як село Мостки. Назва походить від мостів через р. Рать, що їх спорудили тамтешні мешканці. Великодолйнське — смт. Одеської області. Засновано як німецьку колонію Гросс-Лібенталь. В перекладі означає: «Велика люба долина». 1944 р. назву замінено, і селище почало зватися Великодолинським. Великокам'янка — смт. Ворошиловградської області. Назване за місцем поблизу р. Великої Кам'янки, притоки Сіверського Дінця. Назва річки пояснюється наявністю кам'янистих берегів. Тут проходить гряда Донецького кряжу. Вересневе — смт. Волинської області. Виникло 1955 р. у зв'язку з будівництвом цукроварні. Назвали за місяцем вереснем, в якому 1939 р. західноукраїнські землі було возз'єднано з Українською РСР. Верхівцеве — м. Дніпропетровської області. Виникло 1884 р. у зв'язку з будівництвом залізничної станції, котру назвали Любомирівкою (від найближчого села). 19^4 р. перейменовано на Верхівцеве — за прізвищем першого начальника Катерининської залізниці інженера О. А. Верховцева. 25
|