Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Оленівка. 1963 р. названо Зоринськом. В основі назвік слово зоря. Очевидно, воно символізує підкорення зор$ них просторів нашими космонавтами. Зугрес — м. Донецької області. Виникло 1930 р. н місці хутора Дубівки у зв'язку з будівництвом Зуївсь кої державної (російське — государственной) райо^ ної електростанції (скорочено — ЗУГРЕС). Назву елек тростанції дано за найменуванням села Зуївки. Зуївка — смт. Донецької області. Виросло з сел Зуївки, історія якого сягає в ті часи, коли на простора Дикого поля гуляв отаман Зуй, іменем якого звалас гора, де, за переказами, збиралася ватага Зуя. Дехт пов'язує назву з прізвищем Зуєв. Зуя — смт. Кримської області. Засновано за часії Катерини II; заселено російськими державними селяна ми. Лежить на р. Зуї, притоці Салгиру. Місцевий пере каз перекладає слово су з тюркської як «холодна вода» Іваничі — смт. Волинської області. Вперше згадує ться в документах 1545 р В описі Володимирського за мку зазначено, що власник села Іваницький стягував проїжджих мито. Очевидно, від прізвища того власник й пішла назва. Іванівна — смт. Ворошиловградської області. Зас нував 1777 р. Іван Штерич, полковник сербського похо дження. Його іменем і названо поселення. Іванівна — смт. Одеської області. Виникло напри кінці XVIII ст. на землі майора Баранова й звалос Малобаранівкою. 1858 р. власником тих земель стаЕ шляхтич Ян Лемпері. Містечко, зрозуміло, стало звати ся Янівкою, а згодом Іванівкою. Іванівна — смт. Херсонської області. Засновано на прикінці XIX ст. переселенцями з Великого Токмака які нібито прийшли сюди за прикладом свого земляка Івана Гнідаша, тому й село назвали Іванівкою. Іванків — смт. Київської області. Земля Трудинівсь ка. Так у середині XV ст. звалися ці обшири, що часте переходили від одного власника до другого. 1589 р ними заволодів Іван Проскура. Поселення почали йме нувати Івановом, а згодом Іванковом. Іванопіль — смт. Житомирської області. Засноване в XVII ст. Стара назва — Якушпіль. За народними пе реказами, вона походить від сполуки Янушеве поле @ селі жив пан Януш). Імовірніше, що піль від поліс -* 56 <місто». 1946 р. назву було зукраїнізовано — селище перейменовано на Іванопіль. Івано-Франківськ — м., обласний центр. До' 1962 р.— Станіслав. Уперше згадується 1662 р. На цій території те в XV ст. існували українські села Пасічна й Княгинин, а трохи пізніше — Заболоття. Ці села було захоплено польським магнатом Потоцьким і за його іменем переназвано Станіславом. 9 листопада 1962 р. перейменовано в Івано-Франківськ на увічнення пам'яті українського письменника Івана Франка. З цим містом та областю тісно пов'язані життя й діяльність великого Каменяра. Івано-Франкове — смт. Львівської області. Раніше звалося Янів. Перша згадка міститься в грамоті 1611 р. польського короля Сигизмунда III, за якою дозволялося шляхтичеві Яну Сватовському заснувати біля королівського села Залісся містечко. Від імені того шляхтича воно й одержало назву. 1945 р. селище перейменовано в Івано-Франкове. Як розповідають старожили, Іван Франко часто бував у Янові. Ігрень — м. Дніпропетровської області. Лежить на Ігренському півострові. Виникло 1959 р. в результаті об'єднання населених пунктів Карла Маркса, Одинків- ки й Червоноармійська. Назва міста походить від найменування півострова. За переказами, тут було розбито татар. Це місце вони назвали огринь, що значить «прокляте». Можливо, що в основі цього топоніма лежить старотюркське огра — «іржати» або монгольське ерге — «крутизна, крутий виступ, підвищення». Ізмаїл — м. Одеської області. В IV—V ст. тут була грецька колонія Антиофілас. У XIV ст. — слов'янське поселення Сміл (генуезькі купці називали його Сініл). В XVI ст. Сміл захопили турки й назвали місто співзвучним турецьким словом Ішмаел, що значить «почуй, боже». Дехто припускає походження назви від імені турецького полководця Ізмаїл-бея. І все ж... це стуречена назва слов'янського міста Сміл. Ізюм — м. Харківської області. Розкинулося на Р- Сіверський Донець при впадінні в нього р. Ізюмця. Засновано 1681 р. козаками Харківського полку. Од- Ні дослідники вважають, що назва пішла від р. Ізюмця та Ізюмського броду. Другі — що це видозмінене татарське слово гузун — «переправа». В «Історії міст 57 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР