Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Кругляк. Ю. М.
Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР

Сторінка (загалом з 2 до 78):
Попередня 
Наступна

і сіл» цей топонім пов'язано зі східною назвою вино
граду.
Ізяслав — м. Хмельницької області. Назва відбиває
давнє ім'я людини Ізяслав. Одні вважають, що місто
заснував 987 р. князь Володимир Святославич і віддав
синові Гзяславу. В А. Никонов гадає, що це був Ізяс.
лав Ясюолчвич, а М. К. Каргер, який провадив археоло
гічні розкопки в цих місцях, припускає, що місто засну
вав онук Ізяслава Ярославича князь Ізяслав Мстиславу
у другій половині XII ст.
Іларїонове — смт. Дніпропетровської області. Вини-
кло 1875 р. під час прокладання залізниці як станція
Іванівка (за прізвищем відставного прапорщика
Іванова), що згодом її перейменували за іменем власника
земель графа Іларіона Воронцова-Дашкова.
Іллічівськ — смт. Одеської області. Виникло 1950 р
як порт на Чорному морі поблизу м. Одеси. Названо на
честь В. І. Леніна від його найменування по батькові
яким його любовно називали трудящі.
Іловайськ — м. Донецької області. Виникло на місц
залізничного роз'їзду № 17 1869 р. Станція й поселення
біля неї названі за прізвищем поміщика й капіталіста
І. Г. Іловайського, по землях якого пролягла
залізниця.
Інгулець — м. Дніпропетровської області. Лежить на
р. Інгульці. Місто названо за іменем річки. Інгулець —
значить «Малий Інгул». Одні дослідники вважають, що
Інгул походить від словосполуки з тюркської єні-гьол —
«нове озеро». Виникнення такої назви зумовлено
характером русла річки, що в середній течії значно
розширювалось, нагадуючи озеро. Другі гадають, що назва цієї
звивистої притоки Дніпра з важкопрохідними берегами
походить від тюркського слова енгел — «перешкода»
Ірпінь— м. Київської області. Стоїть на р. Ірпені
чому й одержало свою назву. Назва ж річки, за
О. С. Стрижаком, виникла внаслідок занепаду о в корені
роп (пор. у слові ропа). Дехто вважає, що слов'янський
гідронім рьпень походить від р-ьп — «яма». Місцеві
краєзнавці дослідили, що колись річку звали Пірна. Во-І
ни виводять цю назву від імені бога Перуна. З прий-І
няттям християнства її змінили на Ірпінь. І
Іршава—смт. Закарпатської області. Перші письмові
згадки зафіксовано 1341 р. Назва походить від найменуї
58 [
нНя р. Іршава, на якій селище лежить. Гідронім
подують зі слов'янським словом ельха (сучасне віль-
\а\. Від цього кореня виводять також угорський варіант
назви — Ілошва.
Іршанськ — смт. Житомирської області. Стоїть на
Ірші, від найменування якої й одержало назву.
Заховане 1954 р. як селище титанобудівників. Назву
річки виводять з тюркської ір — «закрут (річки), звивина»
й иіи>Ра> ша — «русло».
Ічня — м. Чернігівської області. Лежить у верхів'ї
р# Іченьки. Ю. С. Виноградський пов'язує назву з
татарським ічень — «водопій, стоянка для коней».
Народні перекази говорять, що це поселення дотатарського
періоду. Його слов'янська назва — Яськове.
Кагарлик — м. Київської області. Вперше
згадується 1142 р. під назвою Городець, а пізніше Ерлик.
Цю назву виводять від найменування татарської
прикордонної сторожі й перекладають як «наказ, веління».
Відомо, що татарське слово ярлик означає «грамота».
Кага, можливо, — ім'я власника грамоти або ім'я
командира загону Батия, який перебував тут. За іншою
версією, назва Кагарлик походить від Каганлик.
Каганами називали хазарських ханів.
Кадіївка — м. Ворошиловградської області. Перші
поселенці — запоріжці з'явилися в цих місцях 1696 р.
Виникло внаслідок об'єднання кількох старовинних
населених пунктів. 1898 р. селище почало зватися
Кадіївкою на честь Кадія, сина начальника
поштово-телеграфної контори М. І. Кравцова. За другою версією, назва
походить від прізвища начальника поштової контори Ка-
дієва, який тривалий час працював тут і був
прогресивною людиною. 1978 р. перейменовано в Стаханов.
Казанка — смт. Миколаївської області. Виникло на
початку XIX ст. на державних землях, що їх поселенці
називали казенними. До 1808 р. поселення називалось
Казанським, а згодом Казанкою. За другою версією,
назва походить від татарського слова казан — «яма,
западина», «казан».
Калинівка — смт. Вінницької області. Засновано в
першій половині XVIII ст. Була спроба пояснити назву
залежно від калини, якої нібито колись тут було багато.
Сторичні джерела свідчать, що топонім походить від
прізвища польського магната Калиновського, який піс-
69

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР