ля Люблінської унії 1569 р. загарбав тутешні землі і закріпачив селян. І Калинове — смт. Ворошиловградської області. За| сноване 1720 р. У середині XVIII ст. тут містилася 13 р І та Бахмутського гусарського полку, тому й село звалі Тринадцятою Ротою. 1938 р. перейменовано на КалинсІ ве, очевидно, за наявністю певної рослини в цій місц і вості. І Калита — смт. Київської області. В документах зггі дується з 1720 р. Лежить на березі р. Калити. За пє| реказами, назва пішла від прізвиська багатія, який торі гував лісом. Він дуже розбагатів, за що його й проз вали Калитою, Калінінське — смт. Херсонської області. До 1927 р.и Велика Сейдеминуха. Засновано 1807 р. євреями-пере селенцями з Білорусії. За матеріалами райгазети, ц назва перекладається як «велике поле відпочинку) 1927 р. перейменовано на честь М. І. Калініна в Калінін дорф, а 1946 р. — у Калінінське. Калуш — м. Івано-Франківської області. Вперше згаї дується в середині XIII ст. Назву виводять від татар] ського слова калиш, що в перекладі означає «табір стоянка». Дехто пояснює на основі давнього кал у зна ченні — «чорний». Камінь-Кашйрський — м. Волинської області. Впер ше згадується 1196 р., коли волинський князь Рома Мстиславич побудував тут фортецю, що дістала назв Кошер або Коширськ. Після перебудови дерев'яного ук ріплення на кам'яне його почали називати Каменем. Зго дом ці назви злилися в одну — Камінь-Кашйрський Кам'яне — смт. Ворошиловградської області. Виник ло в 70-х роках XVIII ст. Назва — від найменуванн р. Великої Кам'янки й кам'янистих грунтів у цій місце вості. 1906 р. тут закладено шахту № 32, що має таку* назву. Кам'янець-Подільський — м. Хмельницької област Вперше згадується у вірменських літописах 1062 р. Пер шу частину назви міста пов'язують з характером грунт в цій місцевості. Дехто міркує, що назва вказує на зв'я зок міста з островом, де є скелясті кам'янисті берег р. Смотричу. Друга частина назви походить від слоВ| діл, низ і вказує на місцевість, що є нижчою в порівняв ні з Прикарпатськими підвищеннями. 60 Кам'яний Брід — смт. Житомирської області. Стоїть р. Бистріївці, що тече тут поміж великими кам'яними н еЛЯми. Друга частина топоніма вказує на невелику рибину річки в цьому місці. Тут, очевидно, річку переїжджали вбрід. Кам'янка — м. Черкаської області. Засновано на початку XVII ст. кріпаками-втікачами, які селилися на кам'янистих берегах р. Тясмину, цю особливість берегів і відбила назва поселення. Кам'янка-Бузька — м. Львівської області. Вперше згадується 1406 р. під назвою Димошин. Сучасна наз- ва — від наявності каміння на Кам'яній горі, поблизу якої виникло поселення. 1405 р. місто почали звати Ка- м'янкою-Струмиловою (за іменем міського старости Юрія Струмила). 1944 р. перейменовано на Кам'янку- Бузьку (місто лежить на р. Західному Бугу). Кам'янка-Дніпровська — м. Запорізької області. Відоме під назвами Кримський базар, Кам'янський перевіз, Кам'янський Затін, Кримська Кам'янка, Кам'янка на Дніпрі, Кам'янка-Дніпровська. Всі вони віддзеркалюють природні особливості місцевості. Гранітні масиви Надазовської височини виходять тут на поверхню, утворюючи кам'янистий берег. Друга частина назви — за місцем на Дніпрі. Канів — м. Черкаської області. Вперше згадується 1147 р. Про походження назви є кілька гіпотез. Одні тлумачать її з тюркської як «ханський перевіз», другі — як «місце крові» — від жорстоких кровопролитних битв у цій місцевості. Народний переказ пов'язує назву з птахом каня (хижак із родини яструбових, схожий на шуліку). В. А. Никонов виводить назву з особового імені Кань або Кан з суфіксом належності ів. Капітанівка — смт. Кіровоградської області. Вперше згадується 1774 р. За одним переказом, якийсь російський капітан потрапив у немилість, утік із царського війська й поселився в цій місцевості зі своєю родиною. За Другим, — тут із загоном жовнірів перебував капітан польського війська, несучи охоронну службу. Кар'єрне — смт. Херсонської області. В селищі працює великий вапняковий завод, а поблизу розкинулись Вапнякові кар'єри, завдяки чому й дістало назву селище. Карлівка — м. Полтавської області. Заснували на початку XVIII ст. переселенці з Правобережної Укра- 61
|