Слово виска — давне діалектне слово й означає «руч протока, що з'єднує річки й озера», «витік з озеп Мала Дівиця — смт. Чернігівської області. Ленп? на р. Галці. Вперше згадується 1628 р. Цей топонім ходить від колишньої назви р. Галки — Дівиця. Малин — м. Житомирської області. Поблизу збер лися рештки давньоруського городища. Деякі вчені в& жають, що це залишки міста, яким у X ст. володів » ревлянський князь Мал, з іменем якого пов'язують назв Малинівка — смт. Харківської області. Заснова 1652 р. козаками-переселенцями. За переказом, виник, біля Малинової криниці, тобто криниці в малинний Звідси й назва. Маневичі — смт. Волинської області. Виникло залізнична станція, названа за іменем сусіднього се, (тепер Прилісне). В. Ф. Покальчук убачає в цій наз німецький корінь манн — «васал, землевласник, підле лий магнатові». Поселення, будучи в віданні такого в сала, спочатку називалося Манев, а згодом Маневи Маньківка — смт. Черкаської області. Досліди Г. Ю. Храбан виводить назву від чоловічого імені Ман ко (Мануйло), який був першим поселенцем у цих мі цях. Маньківкою зветься й річка, що протікає ту І. О. Варченко висловлює припущення про походженн гідроніма з литовського менк (чи менкас) — «мали дрібний, нікчемний». Марганець — м. Дніпропетровської області. Вини ло наприкінці XIX ст., коли на території Городища ського марганцевого рудника збудували станцію Марг нець. У результаті об'єднання робітничих селищ 1938 виникло місто, яке, за найменуванням станції та руд що тут добувається, назвали Марганець. Медениця — смт. Львівської області. Вперше згад ється 1395 р. під назвою Меденичі. Назва походить в слова меди. На схід від поселення є поле Пасіщине. З переказами, там колись була велика пасіка. Завдяки п діяльності людей і виникла назва. Дехто робить сумні не припущення про виникнення її від прізвища МеД нич. Меджйбіж — смт. Хмельницької області. Вперш згадується 1146 р. Лежить на кам'янистому підвиш^ де Бужок упадає в Південний Буг. Залежно від так° місця й появилася назва Межибіж (пор. межигір 84 діежові — смт. Дніпропетровської області. Заснова- 1883 р- ПІД час будівництва залізничної станції. Тут 0 х0дила межа Павлоградського та Юзівського'повітів катеринославської губернії, а також межа земель Під- поднянської й Слов'янської громад. Тепер ця назва має новий відповідний зміст: район лежить на межі Харківської, Дніпропетровської й Донецької областей. ; Межове — смт. Донецької області. Засновано 1911 р. як рУДник «ДУлинка» (від прізвища власника шахти). Після громадянської війни рудник відбудували й назвали «Шахта 3-біс». 1957 р. через відпрацьованість її закрили. Селище перейменовано в Межове, бо воно лежить на межі селищ Холмистого й Високого. Мелітополь — м. Запорізької області. Виникло наприкінці XVIII ст. як селище Новоолександрівка. Названо на честь О. В. Суворова (заселили в основному колишні суворовські солдати). 1841 р. Новоолександ- рівку перетворено на повітове місто й названо за тодішньою модою (часів Катерини II) по-старогрецькому Мелітополь (від меліта — «мед» і поліс —«місто»). Мельниця-Подільська — смт. Тернопільської області. Вперше згадується в XVII ст. Походження назви пов'язують з тим, що на схилах Дністра, де розкинулося селище, були млини. Ще й нині місцевість, де були ті млини, називають Млинівкою. Означення Подільська походить від назви Подільського плато, на якому лежить селище. Мена — смт. Чернігівської області. Розкинулося на р. Мені. Вперше згадується 1066 р. Мена здавна була значним торговельним пунктом. Від слова міняти й виводять назву. Є й інший переказ, за яким у давнину тут було місце, де обмінювалися полоненими. Мерефа — м. Харківської області. Заснували коза- ки-переселенці. Місто виросло з козацької слободи, що Зникла на р. Мерефі. За переказом, по-татарському ме- рефе — «пасовисько хоробрих» чи «страшне бойовище». и- М. Трубачов пов'язує назву з дунайським гідронімом м°рава, що має іллірійський корінь. Миколаїв — м. Львівської області. 1570 р. згадуєть- я в королівському привілеї, яким було дозволено поль- мЬк°му шляхтичу Миколі Тарлові з Щекарович, сандо- *Фському хорунжому, заснувати містечко Миколаїв. ^ його імені й виводять назву. 85
|