Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Кругляк. Ю. М.
Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР

Сторінка (загалом з 2 до 78):
Попередня 
Наступна

нйка надр Донецького басейну, вивченню яких він пр^
святив 22 роки свого життя.
Луцьк — м., обласний центр. Стоїть на р. Стирі.
Вперше згадується 1085 р. як Луческг великий на Сщ.
ри. Першими його мешканцями були дулеби або лучани
(від останнього слова дехто й виводить назву міста).
І. І. Срезневський пов'язує її з ландшафтом і пояснює
словом лука — «коліно, вигин» (таку луку тут має
р. Стир). Цієї ж думки дотримується В. Ф. Покальчук.
Любар — смт. Житомирської області. Поселення
заснував у XIV ст. литовський князь Любарт, який збуду,
вав тут укріплений замок. До XVII ст. звалося Любар.
тов. Пізніше назва спростилась.
Любашївка — смт. Одеської області. Виникло на
початку XVIII ст. обабіч балки Довгенької, звідси й давня
назва поселення — Довгеньке. 1795 р. воно перейшло
у власність сотника Любинського, від прізвищу його й
походить топонім. За легендою, назва виникла від імені
Любаша, що його мала поміщицька донька-красуня>
яка раптово померла.
Любеч — смт. Чернігівської області. Вперше
згадується 882 р. За легендою, київський князь Олег,
пропливаючи Дніпром, звернув увагу на величну красу природи
й назвав місце любим. За другою легендою, 1097 р. тут
відбувся з'їзд князів, де було покладено край
міжусобицям і підписано мир, любовну угоду. Від цього й
поселенню дали назву Любеч.
Любешів — смт. Волинської області. Відоме з XIII ст.
За переказами, назва походить від імені першого
поселенця Любаша. В документах згадується під назвою
Любіішовського, Любишеве. Серед місцевого населення
вживалася назва Ямки. В польських джерелах —
Новий Дольськ.
Люббмль — м. Волинської області. Перша згадка
належить до 1287 р. В основі назви лежить корінь
люб. За переказами, назва походить від того, що тут
було миле, любе місце полювання
галицько-волинських князів. її пов'язують ще з волинським князем
Володимиром Васильковичем, який помер у цьому
місті. За свідченням літопису, це було улюблене місто
князя.
Люботйн — м. Харківської області. Заснували
переселенці з Правобережної України в середині 50-х років
82
»І ст. поблизу р. Люботинкй, чому й одержало свсю
ву. Можливо, що ця назва — давнішого походження.
?*еба припустити, що вона походить від особового імені
типом Путятин (від Путята).
33 Львів — м., обласний центр. Виникло в середині
чгтЦ ст. За переказами, місто побудував біля 1241 р.
'алішький князь Данило Романович і назвав на честь
гаІіСтаршого сина Лева, якому воно по смерті батька й
^сталося. За іншою легендою, місто заснував сам Лев
Данилович^
діагдалйнівка — смт. Дніпропетровської області.
Забували наприкінці XVIII ст. переселенці з Полтавщини.
1790 р. ЦІ землі Катерина II подарувала дочці
полтавського поміщика Магденка. Поселення дістало назву,
очевидно, не без впливу православної церкви.
Магерів — смт. Львівської області. Виникнення
поселення датують кінцем XIV ст. Збудував його, за
польськими джерелами, дворянин Ян Магера, від прізвища
якого нібито й пішла назва. За іншими даними, названо
за прізвищем проповідника християнства в цих місцях
Магерова.
Макіївка — м. Донецької області. Виникло під час
будівництва металургійного заводу в селищі Дмитрів-
ськім. Воно одержало назву від слободи Дмитрієвої,
яку заснував 1786 р. поміщик Дмитро Іловайський.
1931 р. Дмитрівськ перейменували в Макіївку відповід-
до перейменування району. Слободу Макіївку
заснував, за переказом, наприкінці XVII ст. козак Мокій.
Макошине — смт. Чернігівської області. Назву
виводять від імені язичницького божества Мокош. Тут, за
легендою, відбувалися обряди жертвувань цьому богові.
Ра другою легендою, на місці теперішнього селища було
К Хоробор, що його зруйнували татари. Відновлене по-
Рлєння дістало назву від прізвища першого поселенця
гадоша. ймовірність цього припущення
підкріплюється тим, що місцевість з північно-східного боку села й те-
ГРмає назву Хоробор.
І Мала Виска — м. Кіровоградської області. Заснова-
V в дРУпй половині XVIII ст. як шанець Єлисаветград-
кц°Г° пік1неРського полку. 1768 р. Катерина II подару-
Iа ТУТ землі поміщиці Кудашовій і поселення деякий
н°гоН^ИВалося Кудашовим. Лежить на притоці Півден-
Бугу р. Малій Висі, чому й має сучасну назву.
83

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР