Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Кругляк. Ю. М.
Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР

Сторінка (загалом з 2 до 78):
Попередня 
Наступна

Лозівський — смт. Ворошиловградської області. ?
лище почали будувати 1949 р. разом з шахтою «Чер
каська-Північна» № 1. Первісна назва — «Восьма б
дова». З 1954 р. — Лозівський, за місцем на р. Лозові
Річка дістала таку назву за характером рослинноег
Лозова — м. Харківської області. Виникло в 60-х р0
ках XIX ст. під час прокладання залізниці й будівну
тва станції, що її назвали за іменем р. Лозової: вон
бере свій початок недалеко від міста. Гідронім має зв'я
зок з лозою, що колись росла на берегах річки.
Лозове — смт. Хмельницької області. Лежить н
р. Вовку. Виникло 1929 р. у зв'язку з промисловими ро3
робками торфу. До 1950 р. звалося Торфорозробка
Перейменовано на Лозове, очевидно, за наявністю ло
на берегах р. Вовка.
Локачі — смт. Волинської області. В. Ф. Покальчу
відзначає, що селище лежить у тому місці, де р. Луг
розтікається, творячи болото, калюжі — по-давньом
локи. Отже, локачі — це «болотисті землі». За другок
версією, тут у давнину жили ремісники, які вироблял
луки. їх і звали лукачами. Від цього слова згодом ви
никла назва селища.
Лопатин — смт. Львівської області. Вперше згад)
єй>ся 1366 р. Є. М. Черняхівська виводить назву ві
давньоруського імені чи прізвища Лопата. Спочатку по
селення звалося Лопатин двір, а потім — Лопатин. ?
здогад про походження назви від язичницького імені Ло
пата.
Лосйнівка — смт. Чернігівської області. Відоме
1627 р. Ця місцевість належала Києво-Печерській Лав
рі. За народним переказом, урочище, де ченні заснувал
слободу, звалося Лосині Голови, а звідси й первісна на
зва Лосиголовка, що пізніше змінилася в Лосинівку. В
основі назви лежить, очевидно, слово лось (наймену
вання тварини, що за тих часів водилась у цій місие
вості).
Лотикове — смт. Ворошиловградської області. Д
1912 р. — Іванівський Рудник, з 1912 до 1919 р. "
шахта «Густав». Перейменовано на честь революШ0
нера В. П. Лотикова, який провадив тут партійну Р°
боту.
Лохвиця — м. Полтавської області. Лежить на р1
ках Лохвиці й Сулиці. Названо за гідронімом Лохвй^
80
^0 його деякі вчені виводять від найменування риби
лосось. В. А. Никонов цю спробу вважає за наївну й
тлумачить назву від слов'янського локва — «калюжа,
болітце». Дослідник П. Я. Черних пропонує гіпотезу про
походження від старослов'янського локьве, локи —
«дот»- О- С. Стрижак шукає пояснення в найменуванні
болотної рослини лохина.
Лубни — м. Полтавської області. Вперше
згадується в літописі 1107 р. як Лубьно (в піснях та говорах —
Лубні. Мовознавець І. О. Варченко погоджується з цим
варіантом, бо в старих документах трапляється й
Лубні. До Великої Вітчизняної війни повсюдно писали
й вимовляли Лубні). Топонім виводять від назви р.
Луб'янки, а гідронім — від слова луб — «деревна кора».
Можна згадати несподіване тлумачення слова лубом —
«твердо, міцно» й відповідне припущення, що назва
Дубно могла означати «твердиня» (місто справді відігравало
важливу роль в оборонній лінії на р. Сулі).
Луганське — смт. Донецької області. Лежить на
р. Луганці. Засновано після розміщення в цій
місцевості п'ятнадцятої роти Бахмутського гусарського
сербського полку. До 1923 р. поселення й звалося
П'ятнадцята Рота. Перейменовано за назвою річки.
Лугйни — смт. Житомирської області. Вперше
згадується 1618 р. Походження назви вчені пов'язують з
луками (лугами), що розкинулись побіля р. Жерев, що
протікає через поселення.
Лужани — смт. Чернівецької області. Стара назва —
Лукани. Згадується в документах 1453 р. Назву
виводять від слова луг. Тут справді є луги побіля р. Сови-
ці, на якій лежить селище.
Луків — смт. Волинської області. До середини
XVI ст. називалося село Лукове. Лежить воно на
низині, побіля великих луків. Поселення було спадковим
володінням дворян Матвієвських, які, сполячившись,
стали йменуватися Мацейовськими й Лукове
перейменували на Мацеїв. 1946 р. йому повернено історичну
Лутугине — м. Ворошиловградської області.
Засновано 1896 р., коли будували завод прокатних валків.
Назване на честь Л. І. Лутугіна — інженера-геолога,
професора Петербурзького гірничого інституту, спеціаліста
в галузі геології вугільних родовищ, невтомного дослід-
6-3196
81

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР