Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Кругляк. Ю. М.
Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР

Сторінка (загалом з 2 до 78):
Попередня 
Наступна

рейменовано в Серпневе на відзнаку визволення
лища від німецько-фашистських загарбників у сеппЄ'
1944 р.^ ЄРПН*
Сєдове — смт. Донецької області. До 1940 р. — ^
ва Коса. Заселення почалося з 1750 р. Перейменовуй
на честь відомого дослідника Арктики Г. Я. Сєдова°
який тут народився й провів свої дитячі роки.
Сиваське — смт. Херсонської області. Вперше згаду.
еться 1816 р. під назвою Каракуї («Чорні Копані»), де"
жить у долині Каракуї. За переказом, перші поселенці
прибули сюди в переддень християнського свята різдва
тому й поселення назвали Різдв'янка. 1935 р. переймено-
вано за його місцем поблизу Сиваша в Сиваське. Слово
сиваш — тюркського походження, означає «западина
з солоною гряззю», «гниле море», «морська мілководна
затока».
Синельникове — м. Дніпропетровської області.
Виникло на землях, подарованих царським урядом
генералові І, М. Синельникову — учасникові
російсько-турецьких воєн, першому губернаторові Новоросії (так
тоді називали піддані землі над Чорним морем).
Сіверськ — м. Донецької області. Утворилося 1961 р.
внаслідок об'єднання кількох сіл і робітничих селищ. За
його місцем у глибокій западині звалося Яма. Лежить
поблизу р. Сіверський Донець, через те й дістало нову
назву.
Сіверськодонецьк — м. Ворошиловградської області.
Закладено навесні 1934 р. поблизу м. Лисичанська.
Звалося «Лисхімбуд». Назву Сіверськодонецьк надано
1950 р. у зв'язку з його місцем на р. Сіверський Донець
(від неправильного називання річки — Сєверний
Донець — трапляється й помилкове найменування міста—
Сєверодонецьк).
Сіль — смт. Донецької області. Засновано в зв'язку
з будівництвом залізниці до шахти, де добували
кам'яну сіль. Через те новозбудована станція й селище
дістали таку назву.
СімеТз — смт. Кримської області. Виникнення
датують таврськими часами. Пізніше тут виникло грецьке
портове селище Сімеогез. Дехто вважає, що ця назва
походить від грецького слова сімеос — «знак, прикмета»
(за обрисами скель, які були добрими орієнтирами ДлЯ
мореплавців і пішоходів).
И8
Сімферополь — м. Кримської області. Засновано
1784 р. на місці татарського поселення Ак-Мечеть
(«Біла мечеть»), яке виникло на руїнах Неаполя
Скіфського. Сучасна назва постала зі старогрецьких слів сімфе-
ро — «збирати докупи, з'єднувати» і поліс — «місто»
(отже, «місто на перехресті всіх доріг півострова», хоч
є й інший переклад: «бути корисним, приносити вигоду»
або «щасливе місто»).
Скадбвськ — м. Херсонської області. Засновано під
час будівництва порту 1894 р. на місці рибальського
селища Али-Агок («Тиха пристань»). Землі тут належали
поміщикові Б. С. Скадовському — царському
генералові. З часом його прізвищем було названо поселення.
Скала-Подільська — смт. Тернопільської області.
Відоме з часів Київської Русі. До 1940 р. — Скала над
Збручем. Першу частину назви пов'язують зі скелею на
південно-східному боці селища. Означення
Подільська — за його місцем на Поділлі.
Скалат — м. Тернопільської області. Вперше
згадується 1564 р. Назву виводять від слова скала, що ним
тут позначають три скелі, які лежать на
південно-західних схилах Медоборів, біля підніжжя яких стоїть
місто.
Сквйра — м. Київської області. Вперше згадується
в 1390 р. Лежить на р. Сквирці, назву якої, очевидно,
й дістало. За В. А. Никоновим, гідронім міг постати з
тієї ж основи, що й скверний — «поганий», або з
сквйра — «щілина, тріщина, розколина». За М. Т. Янком —
«місцевість над річкою, що протікає в глибокому ложе».
Сколе — м. Львівської області. Легенда розповідає,
нібито на цьому місці 1015 р. відбулася битва між
синами Володимира Святославича — Святополком і
Святославом. Військо Святослава було знищено, сколото,
тому долину між горами й назвали Сколе. Цей топонім
ще виводять від слова скала, бо долину, де лежить
місто, оточують скелі.
Скотувата — смт. Донецької області. Засновано на
місці запорізького зимівника 1772 р. К. К. Цілуйко
виводить назву від слова скат — «похила площина» або
від архаїчного скоти — «лисячі нори». Є. С. Отін
ототожнює Скотувату зі скотною. За переказами, назва
має зв'язок з балкою, де місцеве населення випасало
худобу.
119

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР