«дрібний пісочник», «дуже зруйнована височина, Нич кий гірський розпливчастий і розмитий масив». ' Хмельницький — м., обласний центр. Стоїть на міст • злиття річок Південного Бугу з Плоскою. Спочатку На зивався Плоскирів, а згодом — Проскурів. Назва річ ки походить від того, що вона протікає по пологій, плос* кій місцевості. Навколо міста було викопано глибокий рів. За переказами, назва річки й слово рів склали на» зву поселення. Перейменовано на ознаменування 300- річчя возз'єднання України з Росією в зв'язку з тим що на цій території колись точились основні дії військ Богдана Хмельницького. Хмільник — м. Вінницької області. Перша згадка датується 1362 р. За переказом, у далеку давнину люди від нападів ховались на острові, який звали Хмільник, бо лісові хащі на ньому переплітав дикий хміль. За островом нібито названо й місто. Ходорів — м. Львівської області. Перша згадка належить до 1394 р. Назва походить від чоловічого імені Ходор, Ходір (Федір). За переказами, цей Ходор чи Ходір разом зі своїми трьома братами прибув на Русь з Угорщини. Холмй — смт. Чернігівської області. За переказами, заснували вільні козаки в середині XVI ст. Лежить на горбистій (холмистій) місцевості. Звідси й назва. Холодна Балка — смт. Донецької області. Засновано 1927 р. у зв'язку з будівництвом шахт. Селище одержало свою назву за однойменною балкою, яку назвали Холодною за прохолодну воду, що витікала з численних джерел, а також за прохолодне повітря в ній під час спеки. Хорбл — м. Полтавської області. Лежить на р. Хо- рол. Уперше згадується 1083 р. За Л. В. Успенським, це слов'янського походження слово означає «швидкий». М. Фасмер пов'язує гідронім із сербськохорватським хрлити — «спішити, квапитись». Очевидно, таку назву дістала річка за характером тодішньої своєї течії. Хоростків — смт. Тернопільської області. Вперше згадується 1564 р. За переказами, тут у давнину ріс густий хворост, де люди ховалися під час нападів загарбників. Первісна назва — Хворостків. Присвійний суфікс -ів дає підставу вбачати основу назви в прізвищі або прізвиську першопоселенця. Можливо, й від сЛів хвороба, хороба, хорість. Хотин — м. Чернівецької області. Деякі історики припускають, що його заснував у І ст. н. є. Котизон (Хо- -гйзон), цар даків, і від його імені пішла назва. В. А. Ни- конов уважає ці твердження за помилкові й виводить топонім з особового імені з основою хоть («велике бажання»)- О- І- Соболевський указує на поширеність імені Хотен (Хотин). Хотінь — смт. Сумської області. Відоме з другої половини XVII ст. Назву пов'язують з неозначеною формою дієслова хотіти й тлумачать як «бажане місце». Христйнівка — м. Черкаської області. Вперше згадується 1574 р. під назвою Христигород. За одним переказом, перші поселенці козаки, що втекли з турецького полону, оселилися біля хреста, що його невідомо хто тут поставив. За другим, — шинкарка Христя (Христина) малу тут корчму. За третім, найімовірнішим, — назва виникла в зв'язку з перехрестям двох шляхів. Христофорівка — смт. Дніпропетровської області. Засіювано в 30-х роках XIX ст. За народним переказом, тут і раніше було поселення, яке вимерло під час чуми 1770 р., а відновилося через 60 років. Назва пішла від імені пана Христофора, який раніше володів цим селом і помер теж від чуми. Хуст — м. Закарпатської області. Засновано в X— XI ст. Лежить при злитті річок Тиси, Ріки й Хустиці (назву якої, напевно, й перейняло) в просторій долині. За деякими спостереженнями, ця долина нагадує розкинену хустку. Очевидно, така місцина дала матеріал для легенд, які виводять назву від слова хустка. Одну з них використав у своєму вірші поет Василь Вовчок. Царичанка — смт. Дніпропетровської області. Виникло 1604 р. Назву виводять від молдавського царицина, пізніше видозміненого в українській мові в царина •— «поле». Цвіткове — смт. Черкаської області. Відоме з 1876 р. в зв'язку з будівництвом залізничної станції. За переказом, назва походить від прізвища поміщика Митрофана Антоновича Цвіткова, на землі якого побудовано залізницю й станцію. Другий переказ розповідає про топографа Цвіткова, який працював на цій дільниці. 134 135
|