Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
XVI ст. належав коронному канцлерові Яну Замойсько- му, який побудував тут замок. З його іменем і пов'язують назву. Спочатку нібито воно звалось Янополь чи Янпіль, а згодом — Ямпіль. За народним переказом, на зміну назви вплинуло те, що селище лежить ніби в ямі. Друга частина назви — від слова поліс («місто» з грецької). Ямпіль — смт. Донецької області. Засновано на початку XVII ст. селянами-втікачами. Виникло на лівому березі Сіверського Дінця в низинній заплавній частині, тому й дістало таку назву (лежить у ямі). Ямпіль — смт. Хмельницької області. Колишній Яну- шпіль. Назва нібито походить за місцем у ямі, у западині порівняно з сусіднім старовинним м. Тихомелем, яке стояло на горі. Є ще версія про князя Януша, епіскопа Віленського, який назвав поселення Янушпіль. Ця назва згодом змінилась на Янпіль, а далі на Ямпіль. Ямпіль — смт. Сумської області. Найдавніша частина поселення зветься Клин. Ця назва існувала до 1674 р., коли тодішній власник перейменував на Янпіль, що пізніше змінилось на Ямпіль. М. Т. Янко виводить цю назву від тюркського ям — «поселення», де приїжджі могли поміняти коней». Яремча — м. Івано-Франківської області. Відоме з 1788 р. За одним переказом, назва походить від імені першого поселенця Яреми Годованця. За другим, — від імені бідняка Яреми, який осів на березі бурхливого Пруту й відвоював у гір клапоть землі, завівши господарство. Ярмолинці — смт. Хмельницької області. За переказом, засноване в XVII ст. й названо за іменем сотника Яреми, який одружився й поселився на Сутковецькій дорозі. Так з'явився хутір Ярмолинці. Ярова — смт. Донецької області. Засновано 1670 р. За переказами, заснували переселенці з-за Дніпра, які осіли в північно-західній частині сучасного селища біля урвища, яру, де протікав струмок. Звідси й назва Яро* ва. Ясенівський — смт. Ворошиловградської області. Виникло 1892 р. й дістало назву Лобівка від власника на прізвище Лобов. 1954 р. перейменовано в Ясенівський. Так названо за балкою Ясенівською, що перетинає 146 центральну частину селища. В цій балці росло багато ясенів. Ясинївка — смт. Донецької області. Засновано наприкінці XVII ст. як кріпацьку слободу. Назва походить від найменування ясена. Старожили розповідають, що ясени тут росли ще за їхньої пам'яті. Ясинувата — м. Донецької області. Станція й селище біля неї виникли 1884 р., коли будували залізницю. Назву дано за найменуванням сусіднього села Ясину- вате. Місцевість навколо слободи Ясинуватої — давнє запорізьке займище. Названо за характером рослинності. Ясйня — смт. Закарпатської області. Назва пов'язується з ясеневим лісом, де пастухи знаходили затишну зимівку для овечих отар. За К. И. Галасом, українським літературним варіантом має бути не Ясиня чи Ясі- ня, а Ясіння, бо походить від збірної форми іменника ясен. Вона вказує на колишній рослинний покрив цієї місцевості. Ясне — смт. Хмельницької області. До 1966 р. — Наркевичі. Виникло 1950 р. під час будівництва цукроварні. Назва Наркевичі — за прізвищем власника. Нова назва, очевидно, символізує сучасне життя: тут є середня школа, будинок культури, бібліотека, майстерні побутового обслуговування. Ясногірка — смт. Донецької області. Раніше тут були села Арцибисове й Миколаївка. В жовтні 1921 р. їх об'єднано в селище Ясногірка. Лежить на лівому березі р. Торця, на горбі. «Освітлене промінням сонця, воно здається ясною плямою на гірці. Звідси таку красиву назву одержало наше селище», — пишуть краєзнавці. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР