Щербйнівка — смт. Донецької області. Легенда розповідає про козака Щербину, який ніс тут сторожову службу й загинув геройською смертю. Ту сторожу, а згодом і рудник та селище називали Щербинівськими, тобто Щербинівкою. Щирець — смт. Львівської області. Лежить на правому березі р. Щирки — притоки Дністра. Назву річки дехто виводить від слова щира — «камінь із тріщинами», «сланцювата порода» (її багато в долині річки). Щорс — м. Чернігівської області. Засновано 1861 р:, коли тут поселився селянин на прізвище Корж, який заснував хутір Коржівку. Наприкінці XIX ст. Коржівку стали називати Сновськом — за найменуванням р. Снов. Тут народився, провів дитинство й почав свій бойовий шлях герой громадянської війни М. О. Щорс. На увічнення пам'яті легендарного начдива 1935 р. місто названо Щорс. Щорськ — смт. Дніпропетровської області. За переказами, 1861 р. сюди прибув гінець, який привіз грамоту й сповістив кріпаків про волю. Селяни повеселішали, казали між собою, що ця грамота для них — божий дар. З того часу поселення стали називати Весело-Божеда- рівкою, а селище, яке виникло під час будівництва залізниці — Божедарівкою. 1939 р. Божедарівку перейменовано на честь легендарного героя громадянської війни М. О. Щорса. Ювілейне —* смт. Ворошиловградської області. Нове селище вугільної шахти «Луганська № 1». Названо Ювілейним на честь ювілейного 1967 р., коли відзначали 50-річчя Жовтневої революції. Цього року завершили будівництво селища й шахти. Юнокомунарськ — м. Донецької області. До революції — шахта Бунге. Перейменовано на шахту ім. Юних комунарів (скорочено — Юнком). 1965 р. колишнє селище стало містом, яке за шахтою названо Юнокомунарськ. Юр'ївка — смт. Дніпропетровської області. Засновано в другій половині XVIII ст. 1777 р. місцезість, де лежало поселення Мала Тернівка, разом з людьми й землями дісталась у рангову дачу губернському діячеві надвірному раднику Юрієві Гавриловичу Герсеванову. Він і перейменував Малу Тернівку в Юр'ївну. Юрківка — смт. Черкаської області. За переказом, 144 першим йосеЛенцем був Юрко, який мав млин і до ньв- го з інших сіл селяни приїжджали молоти зерно. За другим переказом, названо за турецьким укріпленням Юрок, залишки якого й тепер видно на північно-східній околиці. Яблунів — смт. Івано-Франківської області. Засноване в останній чверті XVI ст. Належало магнатові М. Яблоновському. Магнат, очевидно, одержав своє прізвище від назви поселення, яку воно має за характером рослинності. До топонімів, що походять від назви яблуні, зараховує цей топонім і М. Фененко. Яворів — м. Львівської області. Виникло як хліборобське, торгове й ремісниче поселення на торговельному шляху Львів—Ярослав. Гадають, що ця назва походить від прізвища або прізвиська Явір. Однак за переконливіше пов'язувати цей топонім з яворами, які росли колись на берегах ставка. Яготйн — м. Київської області. За одним переказом, назва пішла від того, що на чолі загону татар, який захопив місто, був Яго. Місцеві люди вбили його й розп'яли на високому тину. За другою, — нібито в давнину тут оселився якийсь Яго й володіння свої обгородив тином. Поза легендами можна припустити, що назва походить від особового старовинного імені Ягота (на зразок того, як від Пиряти виникла назва Пирятин). Якймівка — смт. Запорізької області. Виникло 1833 р. на місці колишнього ногайського аулу Азберду («нечисленна берда»). Засновано сектантами-іконоборцями з мордви, зі Спаського повіту Тамбовської губернії. Названо за іменем поліційного справника Якима Колосова, який керував заселенням цієї місцевості. Ялта — смт. Донецької області. Заснували 1780 р. греки-переселенці з кримської Ялти. Названо на пам'ять про покинуте кримське поселення. Ялта — м. Кримської області. Вперше згадується 1169 р. як рибацьке поселення Джаліта. Греки називали його Яліта («берегова», «прибережна» — від грецького ялос — «берег»). За легендою, так назвали поселення знесилені мандрівники, які, нарешті, потрапили на землю й заснували поселення, назвавши дорогим для себе словом ялос. Ямпіль — смт. Вінницької області. В 60-х роках 145
|