Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
(Велиня) на Бузі-Гучві, від якого назви пояснює назву "Волинь". Теж Масуді згадує про якесь племя "Валіна- на", що "за давніх часів" мало власть над іншими словянськими народами, але потім ця держава розпалася. Сам Грушевський каже, що "признаюсь, при всіх труднощах, які вона дає, приналежність цієї звістки до Волинян здається мені досить правдоподібною. Вона переносила б геґемонію міста Волиня на IX. ст.; але й без неї не можемо класти цю геґемонію пізніше як на X. ст." С. Томашівський в своїй "Українській Історії" (І, Львів, 1919, ст. 23) каже, що "на сході аварської держави, між Дністром і Дніпром умістилася була споріднена з аварами болгарська орда ,що вийшла була з болгарських осель над середньою Волгою. Звідси перейшли вони (коло 680) за Дунай, підбили тамошніх словян і дали початок болгарській державі, приймаючи скоро словянську мову../' Аналізуючи й поєднуючи ці дані, можна дійти, хоч би тільки до правдоподібного, висновку, що цей замок міг бути осідком "Вольгар", про яких згадує Ґванінус, і це може якраз покриватися з вістками Теофана й Никифора, що вони були під аварами, як теж опісля від них звільнилися й мали стосунки з Візантією. Можливо, що болгари, прийшовши на словянську, дулібську чи бужанську, землю, підпали під місцеві впливи та засимілювалися подібно як наддунайські, не залишаючи по собі більш нічого крім своєї назви, й то в зіпсутій формі, призабули про своє окреме минуле. Це зовсім можливе, коли додати ще, що ані одні, ані другі не вели своїх хронік. Вістки, що їх маємо в літописах могли б тільки підтверджувати такий погляд: "Дуліби же живяху по Бугу кде нині Волиня- не" або "Бужане зань сідять по Бугу, послі же Волиня- не". -8) Беручи до уваги ще й те, що літописи писані декілька століть пізніше від цієї події, як теж літописець не мав ніяких у цій справі писайих джерел, подав уже існуючий факт. Память про колишніх болгарів могла тільки задержатися в звичайному переданні з якого й користав Ґванінус. 28) Я. Рудницький, Назва "Галичина" й "Волинь", ст. 28. зо |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Купранець Орест Топономастика ґванінуса з 1611 р.