Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Масенко Л.Т.
Українські імена і призвища

Сторінка (загалом з 1 до 48):
Попередня 
Наступна

В той же час на інонаціональне походження першого
носія могли вказувати такі прізвиська як Німий, Німець
(і похідні — Німенко, Німченко, Німчук), оскільки
німими в народі називали не тільки людей із вродженим
каліцтвом, але й зайшлих іноземців, які говорили
незрозумілою мовою (порівняймо етимологічне значення слова
«німець», «німота»).
Вихідців з інших областей України первісно
позначали такі найменування, як Бойко (похідні Бойченко, Бой-
чук), Волинець, Подолян, Гуцул, Гоцул (похідні Гуцу-
ленко, Гоцуленко), Поліщук, Віштяк (Віштак, Виштак —
«прізвисько подільського селянина ближче до Кам'янця
за те, що, поганяючи коней, кричать «віштя!» (Б. Грін-
ченко). У прізвищах може зберігатися пам'ять про
давні територіальні назви, що належать далекому
минулому. Так, «Реєстри всього війська запорізького»
неодноразово фіксують прізвищеве найменування Болоховець,
генетично споріднене із назвою давньоруської Болохів-
ської землі, яка зникла з сторінок літописів ще в 1262 р.
після драматичної боротьби Данила Галицького з боло-
-ховцями.
Група прізвищ з суфіксом -ець вказує на вихідців з
різних міст України: Богуславець, Бориславець, Батури-
нець, Гайсинець, Канівець, Козинець, Мглинець,
Полтавець, Уманець, Хоролець, Чигринець та ін.
Назва мешканців міста Коломиї, відомого багатими
соляними промислами, стала загальною назвою добувача
або торгівця сіллю (порівняймо у народній пісні «Ой чи
ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені
хоть сухарь на гостинець»), яка ввійшла і до
українського антропонімікону.
Говорячи про походження сучасних українських
прізвищ, не можна оминути й таке важливе їх джерело, як
вуличні прізвиська. Генетичний зв'язок із прізвиськом
закріпився в самому значенні українського слова
«прізвище». Інше походження має російське слово «фамилия»,
запозичене через польську або німецьку мову з
латинського Гатіїіа — «домочадці, родина». Щоправда, слово
«фамилия» почало вживатися лише з часів Петра І, до
того друге найменування людини позначали в російській
мові словом «прозвище» 1.
Прізвиська, в тому числі й спадкові, були невід'єм-
1 Суперанская А. В., Суслова А. В. Современньїе рус-
ские фамилии.— М., 1981.— С. 13.
31

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища