Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
В той же час на інонаціональне походження першого носія могли вказувати такі прізвиська як Німий, Німець (і похідні — Німенко, Німченко, Німчук), оскільки німими в народі називали не тільки людей із вродженим каліцтвом, але й зайшлих іноземців, які говорили незрозумілою мовою (порівняймо етимологічне значення слова «німець», «німота»). Вихідців з інших областей України первісно позначали такі найменування, як Бойко (похідні Бойченко, Бой- чук), Волинець, Подолян, Гуцул, Гоцул (похідні Гуцу- ленко, Гоцуленко), Поліщук, Віштяк (Віштак, Виштак — «прізвисько подільського селянина ближче до Кам'янця за те, що, поганяючи коней, кричать «віштя!» (Б. Грін- ченко). У прізвищах може зберігатися пам'ять про давні територіальні назви, що належать далекому минулому. Так, «Реєстри всього війська запорізького» неодноразово фіксують прізвищеве найменування Болоховець, генетично споріднене із назвою давньоруської Болохів- ської землі, яка зникла з сторінок літописів ще в 1262 р. після драматичної боротьби Данила Галицького з боло- -ховцями. Група прізвищ з суфіксом -ець вказує на вихідців з різних міст України: Богуславець, Бориславець, Батури- нець, Гайсинець, Канівець, Козинець, Мглинець, Полтавець, Уманець, Хоролець, Чигринець та ін. Назва мешканців міста Коломиї, відомого багатими соляними промислами, стала загальною назвою добувача або торгівця сіллю (порівняймо у народній пісні «Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець»), яка ввійшла і до українського антропонімікону. Говорячи про походження сучасних українських прізвищ, не можна оминути й таке важливе їх джерело, як вуличні прізвиська. Генетичний зв'язок із прізвиськом закріпився в самому значенні українського слова «прізвище». Інше походження має російське слово «фамилия», запозичене через польську або німецьку мову з латинського Гатіїіа — «домочадці, родина». Щоправда, слово «фамилия» почало вживатися лише з часів Петра І, до того друге найменування людини позначали в російській мові словом «прозвище» 1. Прізвиська, в тому числі й спадкові, були невід'єм- 1 Суперанская А. В., Суслова А. В. Современньїе рус- ские фамилии.— М., 1981.— С. 13. 31 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища