Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
товариство мало слушну нагоду повною мірою виявити свою схильність до жарту й дотепу. Ритуал прийняття до війська новоприбулого козака описує Дмитро Яворницький у праці «Історія запорізьких козаків»: «Прийнятий до лав запорізьких козаків насамперед записувався в один із 38 січових куренів, у той чи інший з них, залежно від власного вибору, й тут же, при записі в курінь, міняв своє власне прізвище на якесь нове прізвисько, котре дуже часто характеризувало його з зовнішнього чи внутрішнього боку; цю зміну прізвища робили для того, щоб приховати минуле новоприйнятих у Січ. Часто на запит російського чи польського уряду, чи нема в Січі якогось Іванова чи Войновича, запорізький Кіш відповідав, що таких осіб на Січі немає, а є Задерихвіст чи Загубиколесо, котрі вступили до лав козаків приблизно в той час, про який запитують московські чи польські люди. Змінивши ім'я й приписавшись до куреня, новачок приходив у той курінь, і курінний отаман у присутності козаків відводив йому місце завдовжки три аршини й завширшки два, кажучи при цьому: «От тобі й домовина! А як умреш, то зробим ще коротшу». В цій же праці Дмитро Яворницький наводить за писемними джерелами цікаві свідчення козаків, що виховувались у Січі з дитинства, про те, як їм давали прізвиська. Ось одне з них: «Народився я на Україні, у самий день Івана Купала, котрого року — не знаю; мій батько, Сидір Пересунько, виховував мене до 9 років, тобто вчив працювати та богу молитися. Потім узяли мене в Січ, де я при пані кошовому був молодиком, а в 20 років мене взяли й записали у військо. У війську назвали мене Журбою, бо я усе мовчки працював, а після того, як на чатах недоглядів, як поляки нашу здобич відняли, назвали мене Іваном Присліпою». Породженням відчайдушного й розкутого духу запорізького січового товариства є, очевидно, така своєрідна не лише за значенням сполучуваних основ, а й за самим способом творення група прізвищ, що не має аналогій в антропонімії інших слов'янських мов, як Затуливітер, Неїжборщ, Недайкаша, Непийвода, Непийпиво, Підкуй- муха, Задерихвіст, Нагнибіда, Убийвовк, Паливода, Перебийте, Печиборщ, Покиньчереда, Прудивус (Пруди- ус), Роздайбіда, Цідибрага, Куйбіда та ін. Традицію наречення новобранців прізвиськом успадкували від запорізьких козаків учасники гайдамацьких 38 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища