Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
в той час був знайомий з багатьма учасниками Кирило-Ме- фодіївського братства і тільки завдяки тому, що його прізвище не випливло на процесі, він уникнув драматичної долі кирило-мефодіївців. Про його знайомство з кирило- мефодіївцями свідчить хоча б той факт, що в 1851 році до М. Т. Симонова, який після закінчення університету працював у Ніжинській гімназії, як до доброго знайомого приїздив з дружиною Марією Олександрівною (Марком Вовчком) кирило-мефодіївець О. В. Маркович. У другій половині 50-х років у нього відновилась дружба з усіма колишніми побратимами по університету. Т. Г. Шевченко після заслання в Петербурзі часто відвідував гостинну сім'ю Симонових 1. У 50-х роках М. Т. Симонов одружується з сестрою дружини П. О. Куліша Надією Білозерською (Забілою) і на довгі роки пов'язує свою діяльність із сміливими зачинами П. О. Куліша, який докладав багато зусиль до відродження української культури, став посередником і помічником у його видавничій діяльності. Так, з листа П. О. Куліша до В. В. Тарновського від 27 березня 1856 року дізнаємося, що М. Т. Симонов в той час перебував на службі в державному контролі в Петербурзі і брав активну участь у виданні «Записок о Южной Руси» A856—1857) П. Куліша; на його ім'я Василь Тарновський посилав гроші на це видання2. Заснувавши друкарню у Петербурзі, П. Куліш згуртовує навколо себе колишніх однодумців — В. М. Біло- зерського, М. Т. Симонова, Д. С. Каменецького та інших і пожвавлює культурно-видавничу діяльність. Зокрема виходять у світ зібрання творів Марка Вовчка A857—1859), Т. Г. Шевченка A860), альманах «Хата» A860), журнал «Основа» A861—1862) і вже згадувана збірка «Українські приказки, прислів'я і таке інше», у якій автор своє прізвище Симонов заховав під псевдонімом М. Номис. Діапазон творчої діяльності М. Т. Симонова був дуже широким: пареміограф, талановитий письменник, етнограф, діалектолог, видавець. Він був незрівнянним оповідачем, автором оповідань «Дід Мина і баба Миниха», «Тітка Настя», «Різдвяні святки», етнографічних розповідей «Уривки із автобіографії Василя Петровича Білокопитенка», «Крашанки в старовину», описів народних переказів і легенд «Розповіді про поїздку запорожців до Петербурга», спогадів «Декілька слів до споминів про О. В. Марковича», «П. О. Куліш» та ін. Художні твори та етнографічні мате- 1Т_ 1 Полтавка Наталка. Спомини про Шевченка//Спогади про Тараса Шевченка. К., 1982. С. 319—330. 2 Киевская старина. 1898. № 4. С. 117. 9
|
|
|