Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Допекло, так и "утекло. Кон. Кому біда докучить, той ся розуму научить (з нечистоі книги Стародуб. Магистрату. 1692 р.). Біда учить хліба. Ил. Навчить біда попити, як нема чого вхопити. О. 2200. Коли дасть Бог біду, то й розум добрий. Зв., Кон. Хто біду має, той багато знає; хто гаразд має, той мало знає. Ил. Не знавши біди, не буде добра. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Біда не знає приказу. Що-що, а біда завше здибає. Проск. Біда, як схоче, то на гладкій дорозі здибає. Гараздові не хоче, а біду мусить. Ил. Гаразду знести не може, а біду терпить. Піди до Кракова, всюди біда однакова; піди й за Карпати, то треба бідувати. 2210. Піди за Бескіди не збудесся біди. Піди й за Карпати, то треба бідувати. Піди до Кракова — всюди біда єднакова. Проск.— Хоч и до Кракова — скрізь біда однакова. К., [Кор., Ст. Зб.].— Од Чакова до Кракова — всюди біда однакова. Сос. Не йде на ум ні іда, ні вода, коли перед очима біда. X. Смерть за плечима, а біді весіллє. Ил. Голові хлопіт, а біді весіллє. Біда біді на слободі. Инший молод годами, та старий бідами. Не. Хто біди не знає — нехай мене спитає. Об. «Що у вас чувати?» — «Гаразд из бідою!» Ил. 2220. Йде біда (!) —відчиняй ворота. Проск., X. Вид. (») Иди, бідо. К. Біда, аки в Родні (у гирла Росі). Нестор, Впав в біду, як курка в борщ. Ил. Упав у тісну діру. От біда — та й годі! — Лихо та й годі. Бр., Л., Я., Гаг, Біда боками прецця (відусіля). Кон. З бідою, як з рідною мамою. Проск. Куди мах, туди мах, то все біду по зубах. Ил. Біда куца, а ГОРЕ чубате. Б. То не горе, що горює, а то горе, що смієцця. Р. 2230. Як пійде горе зраня, то аж до смеркання. Коз. Тілько теє не минецця, як горенько ймецця. Рост. ІЗЗ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.