Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Лізе сліпицею. Пир.— Так сліпмя и лізе. Кр. 2760. Що хоч кажи! Пир.— Що ёму казати (як лізе в вічі)! Рад., X.— Ну що ёго казать! Пр., Пир. Як сліпий овад! Л., Пир. Став мені сіллю в оці. Бр. Став мені хріном у носі. Г., П. Але ж дався він A) в знаки! Нон. A) Але вже він удався. Рад. Він мені у печінках сидить. Пир., [Ёвх./. Усвиріпився ж мені — ніщо пекло сатані. Бр.—... ніщо трясця вранці. Не. Допекла гірш од (*) сироі кваші. Л. (*) Пропекло горш.Сг. 36. Канюкою сидить. Ж. Ото канючитьі Пир., Л., Хор., 3. 2770. Пищить, як каня. Ил. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. «Ти, Гандзю, сама знаєш,— на що ж мене ще питаєш?» — «Тим, не жичу тобі лиха,— роскажи, будь ласкав, зтиха!» Бр. Нагадав A) козі смерть. Ск.— ...а коза «мекеке!» B). Не. (!) Згадав. Бр. B) вона й мекетае. Новг.; а коза й мекече. Гад.; то й сам не рад будеш. Лох., Пр.; вона що ступить, то й треть. Пир.; що ступить, то й п...дь! Л.; а коза п...дь. Зал. Як тіі ж, так тіі! Пир. Як коржа, так коржа! 3., Л., Пир., Кр.—... як спечемо, так и дамо (*). Лів., Павле. (х) як спечу, то дам. Бр.; спеком, так дадом. Новг. Таке уідливе. Пир. Не стій A) над моєю душею! Лів. (х) Чого ти стоіш. Бр., Л. Та вже сиди, не сиди, то нічого не випросиш. Проск. Оце! як накупились! Пир., Л.— Ото накупились? Л., Павле. 2780. Оце! неначе та орда. Ном. За людьми и хата не згорить (докучають). Пир. Приший хвіст! Гр.— Приший-кобилі-хвіст! Коз., Кр., [Бр., Проск.].— ... а в кобили и свій є. К., Рад.— Приший- хвіст-кобилі ('). Лів.— ...як обирвецця, то далеко опинец- 156
|
|
|