Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ст. 36. Не чини лихого, не бійся нікого. Коли тебе шанують люде добриі, шануйся и сам. Ст. 36.— Шануйся, коли я тебе шаную. Бр. Мій добрую натуру, не пріймеш карности на шкуру. Ст. 36. Лучче честь, ніж безчестя. К-, Пр.—... чесно, як безчесно. Бр. Моя цнота лучче од твого, пане, злота. Бр., Рад.—... лучче срібла-злота. Ёвх.— Цнота ліпшей од злота. Ст. 36. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. Ил. Батьком-матіррю не хвались, а хвалися честю. Рад. Кого почитають, того й величають. Бр., Зв., Рад. 4450. Кому чість, тому хвала. Ил. Добре (!) далеко чутно B), а ледаче C) ще далі. П., Прав. Пиж., В. (]) Доброго. Кр.— ...чоловіка. Бер. B) чуть. /Ср.; чувати. Бер. C) а ледачого. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Черн., Ос. 3. (VI, 28).— Далеко йде хороша слава, а худая еще дальше. Б. На воротях слава не висить. Бр. Що по тій чісти, як нічого істи. Нос. На собі сам честь покладай. Ст. 36. Благий та Божий! Пир., Павлг. Догождає, як чирякові на роті. Ил. Годить, як (!) боляцці. Зв., Б.— ...як тій боляцці лихій. О.— Я ій гожу, як сирота боляцці. Р< (!) лихій. Дуб., Бер., /(.; гіркій. Рад., О. Добрее не надовго. Л., Ст. 36. 4460. Гріх и сказать (*). Пир. A) и говорить. Кон.; казать. Пир. Таке добре, ино ёго до серця прикладай. Ил.— Таке, що хоч до... ёго прикладай. Пир. Як сім баб пошептало (*). Ст. 36. [Бр., О.]. Добрий став.— (*) до него промовило. Ил. Дав би и сорочку з себе. Бр.— Останню сорочку зніме, та оддасть. Ном. Раз добром налите серце — ввік не прохолоне. Кобз. 621
|
|
|