Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
слова» К У некролозі головного редактора «Київської старовини» В. Науменка на смерть Номиса зазначено, що якби він більш нічого не видав, крім збірника прислів'їв, то і в такому разі його ім'я збереглося б для нащадків, тому що ця праця «становить внесок в українську етнографію не тільки багатством матеріалу, але й способом обробки й систематизації»2. 1901 року Михайло Грушевський так писав про працю Номиса: «Це було перше науково зроблене видання в українській етнографії, і воно перевищило всі інші слов'янські видання приказок. Воно й досі зісталося головним виданням українських приказок, хоч далеко не обняло всього приготованого матеріалу (маса приказок не могла увійти в цей корпус з цензурних причин)»3. 1924 року Сергій Єфремов так само виеоко оцінив збірку приказок Номиса. «Але найбільшої між ними ваги,— зазначав він,— це видання М. Номиса... багата й цілком наукова, хоч і вельми пошарпана цензурою збірка народних приказок і загадок, в основу якої положено матеріал Опанаса Марковича» 4. Поява збірника Номиса-Симонова,— писав відомий фольклорист П. М. Попов,— «була в свій час значним явищем не тільки в українській, а й взагалі в слов'янській науці про народну творчість» 5. Тонкі знавці й цінителі народного афористичного слова О. В. Маркович і М. Т. Симонов зібрали й опублікували найбільш досконалі в художньому відношенні зразки, що живуть століттями. Більшість висловів не застаріли й до нашого часу, їх варіанти продовжують побутувати в народному середовищі, фіксуються сучасними збирачами фольклору, передруковуються із збірки в збірку як золота основа українського паремійного фонду. Значення збірника ще й у тому, наголошував М. Є. Сиваченко, що тут знайшов широке застосування принцип публікації прислів'їв з розкриттям історії їх походження, а вміщувані зразки вперше в українській пареміографії. представлені не одним прислів'ям чи приказкою, а цілими гніздами їх варіантів6. 1 Сумцов Н. Ф. Опыт исторического изучения малорусских пословиц. X., 1896. С. 3. 2 Симонов М. Т. (Номис). [Некролог]//Киев, старина. 1901. Т. 77, № 2. С. 310. 3 Грушевський М. Матвій Симонів (Номис)//Зап. Наук, т-ва ім. Шевченка. 1901. Т. 40. С. 8. 4 Єфремов С. Історія українського письменства. Ляйпціг, 1924. С. 294. 5 Попов П. М. Прислів'я та приказки//Українська народна поетична творчість. К., 1958. С 336. 6 Сиваченко М. Є. Літературознавчі та фольклористичні розвідки. 23 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.