Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
(') Куди. Бал., Просп., Кр. Куций безхвостого не догонить. Ил. Далеко пъяному до Києва! Руд. Він и вслід ёго не вступить. Пир. 5440. Пан всігди паном, а хам хамом (до вискочок). Нос. Куди тобі грішному кісіль їсти: ти й квашею замазався. Евх. Куди тобі грішному за шаг танцювати! Полт., Нов., /У., Кан., К.}. Яке цікаве! Прав. Довго пошито, та не зносиш. Ст. 36. Треба ёму ще сім літ свині пасти! Кан., К. Хлопче, паси свиней, та тоді вже и людей. Гр. Перехрести ніс, щоб великий ріс. Рад,—... ато кирпатий. Евх. Ще тобі ніс не заострився (не час вмірать — не вчи, бо сам еси нетямущий). Бр. Вибийте хвіст об тин (шкода, не сподівайтесь). Котл. 5450. Подковзнесся (не хвались, не зробиш)! Кон. Не хватай., за бороду, ато одирвесся, то вбъєсся. Збр. Лаз. Оженився б на тобі, так на руці перстень. Полт. Куца губа! Ном. Єсть квас, та не для вас. Зв., Лів. Бачить корова, що на повітці солома. Нос. Не утнеш, Аврааме, Исаака, бо порох замок! Бр.— Не втне Аврааме Исаака! Проск. Таких примовок од народу я нігде не чував по Правобочних Украінах, а чував од паничів то-що. Кажуть, що ніби десь коло Бердичова, чи коло Радомисля (а дехто каже, що не тільки там, а и по инших місцях) на заїзнім дворі є малювання: праотець Оврам з рушниці бере на око Исака, а зверху ангол — на панівку дзюрить. Внизу напис: «Не утнеш, Авраме и д.». Ном. Не втнеш, огче Аврааме, бо тупа сокира. Яц. Не утнеш (]) Каін Абля, бо тупая шабля. Бал., У. Н Не утне. У. Не утне Панько з копискою. У.— ... Панько Оркшки ('). Евх. (]) шилом борщу. Ил.; тіста, бо ячмінне. Г., П. 5460. Не кланявся дід бабі и не буде. Ксіы., К., Л. Не кланявся дід бабі — я не стану й жабі (наїіпаче 260
|
|
|