Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
фольклорних і літературних пам'яток минулих століть, зберігаємо всі особливості тогочасної орфоепії, орфографії, правопису, мовного колориту і т. д., тобто все те, що робить це видання саме пам'яткою другої половини XIX ст. У збірці збережено літеру ґ, яка в той час передавалась латинським g (gудзик), замість апострофа ставиться твердий знак ъ (пъяний); зберігається фонетичне закінчення в дієсловах цця, цьця / (даєцця). У місцевому відмінку прикметників жіночого роду вживається закінчення і замість -їй (в своі хаті), сучасна літера ф передається давньою хв (Хведір),. Відсутня літера *, її замінює і (з чужоі торби), буквосполучення йо, ьо передається російською буквою в (его)> буква з перед глухими приголосними передається або через с (роскошниця), або через з (розсудить), звук и може передаватися через і (зіма), а і може передаватися через и (Иван) та ін. Збірка «Українські приказки, прислів'я і таке інше» потрібна не тільки фольклористам та літературознавцям, а й історикам української мови, дослідникам її правопису, діалектологам. Відсутність будь-якого втручання в текст рятує пам'ятку і від різних, іноді й невиправданих смакових виправлень і спотворень народного тексту. В останнє десятиліття книга Номиса переживає своє відродження. Крім уже згадуваного видання діаспори 1985 року, у 1991 році розпочав передруковувати тексти зі збірки журнал «Київ». Ця подія прихильно була зустрінута нашими читачами. Так, в одному з відгуків на цю публікацію в журналі «Київ» є такі слова: «Велика подяка за Номиса. Тут із тих приказок і т. п. висказів, бачимо неначе на софійській яркій мозайці внутрішнє життя — душу нашого народу. В ній помітна і самопошана, і гідність наших людей у поставі до сусідніх народів. Збірка М. Номиса, що давно стала раритетом, у новому перевиданні стане корисною всім шанувальникам народної мудрості, сприятиме дальшому розвитку української мови, збагаченню її стилістики, прислужиться письменникам, публіцистам, зробить багатшим, влучнішим, різноманітнішим наше усне і писемне мовлення. Сподіваємося, Що нове видання Номиса буде прихильно зустрінуте нашими читачами-книголюбами. М. М. Пазяк 1 Київ. 1991. № 5, С 140. 25
|
|
|