Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Забув, що й на боргу. Лист. (II, 182). З ним и остатній розум загубиш. Ном. Думають-думають — ні вголос, ні мовчки. Кобз. A54). Як суде, так и буде. Кр. І 6290. Який ум, такий и товк. Кр. Не козаковать Миколі, бо не буде у ёго коня ніколи. Не. Таке цікаве, аж бульки з носа лізуть. Ил. Чи не дав вам Бог на розум (полічити, поховати и д.)?, Л., Кон. Що ж ти будеш робить! свого розуму не вставиш. Кон. Який бо ти бевзь и справді! Кобз. Цур тобі (!), який ти дурний! Бр. С) Цур та пек. Бр., Ж. Ійбогу, овеча натура! Кобз.— Натура овеча. Чигр. Е, та й дурний же ти, панебрате! Зв. — «Та й дурний же який ти, панебрате!» — «Е, так великий!» Л.— «То-то ти дурний!» — «Коли здоровий!» Бр. Ото дурень! був би ще більший, та вже нікуди. Пир. 6300. Цимбале, цимбале дурний. Проск. Голова! Лів.— Ой ти, голово! Кон.— Овва! та й розум* на ж голова! Гат. Бецман! Пир. Цвілі голови! Кр. Безголова уся сімъя. Пир. Ах ти пришиблена курка! Проск. Оглух (*) царя небесного! Кон. П Охух. Пир. Оце, сало (дурний)! Бр. Дурне село. Нос, Л. Ет, маняк! Б. 6310. Покиньків (покидьків) брат. Ёвх. Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне и дома, и тута). Зал. Ростом з Ивана, а розумом з болвана. Пр. Голосний, як дзвін, а хоч довбнею вбий. Рад., О., Б.— ...дзвін, а дурний, як довбня. Пр., Лох. Глянь ({) на вид, та й кажи B), що Свирид C). Рад. A) Подивись. Кр. B) та й питай. Кр.; видно. О.; Глянувши на вид, то знать. Рад. C). Давид. Б., О., Кр. Видно ззаду A), що Пархім B). Проск., Павле., Зв., рад., [Бер./. 295 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.