Не туди стежка в горох. У.— Пізнає, куди стежка въ горох. Г. Сирено, масляно — корова ожеребилась! Ст. 36.— Си- ряно, масляно — на голові наклано. Л. Сиряно-масляно, дай, Боже, на користь. Ос. 20 (XI, 73). На твого батька лисого! Пр., Лох., Пир.— ...лисого батька. Л., Пир. Цюцю, дурний салабай! Не. Здоров живеш, що води напився! К. «Здоров, дурню! де живеш?» — «Не знаю». К. 6490. Хіба ёму розум завадить. Евх. Пізнати дурного по сміху ёго. Г., П. Дурному горя нема. Пир. Не казав би то — мала, ато велика, та змалилась. Л.. 3., Кон. Дурням диво! Кр. Дурному на диво. Пр., Лох. Дурному и лубок цяцька. Бал. Дурень червоному рад. Зв., Бр., Кат., [К., 3., «77./. Дурень, дурень,— а в огонь не полізе. Пир. Не хвались мудрий мудростію, ні сильний силою. Ил. 6500. Мудрим ніхто не вродився. Г., В., П. И по премудрих часом чорт їздить. Проск. И на мудрім дідько на Лису гору їздить. Ил. Од великого розуму и роги поростуть. /(., Пр. Що тобі до того, як розуму нема ні в кого. Проск. Дурень, та собі. Ст. 36. Кінь на четирёх ногах та спотикаецця. Л., [Зв., Проск., Дуб , Бер., Рад., 3., Пир., О., Коз.].— ... ато человік не спот- кнецця. Л.— ... а чоловік на двох, та щоб не спіткнувся. Бр.—... споткнецця, а мені на 'дному язиці, та не спо- ткнуцьця. Б.— ...копитах та спотикаецця, а чоловік, єдним язиком говорячи, можеть помилитися. Ст. 36. Що робити з біди! тра в голову заходити. Ил. Забив баки. Ск. Памороки забив. Ск., Павле. 6510. Теля НЕ ЗНАЕЦІДЯ на пирогах. Бр. Знаєцця, як Циган на вівцях: яка сива, така й сита. Пер., О.— ... яка чорка, та й сита. 3. Розумієцця, як Мошко па перці. Проск. Знає свиня — шановавши сонце святее, образи святиі и слухи ваші — що перець! вона каже, що то гречка! Ил.— Знаєцця, як свиня на перці. У., Проск., Кан., К. 302
|