Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
A) пий. Вех. B) й очі з лоба. Л., Р. 6700. На правду мало слів. Бр. Правда розмислу не потребує. Ил. Правда кривду переважить. Бр. За правду ходить {або: Ходить за правду, не за що!). Бр. Не любить кривить душею. Кон. Що б то й було, як би всі в правду жили! Кон. Хочеш ти правди!., правда давно вже згоріла. Бр. Собака, як ледачий, то ёго всі бъють; а як злий, то всяке, хто йде, то шматок хліба кине (так и доброму чоловікові доводицця часом злим бути межи злими). Кйн,, К* Була колись правда, пожила — та й гайда. Гат. Була правда, та позички ззіли. Пир., Р., /Ср. 6710. Уже сім літ, як правди ніт. Ил. Правда на дні мора спочиває. Вас, /(. Отак пак! Може, чи й не правда? Л„ Кон.— А то ж и не правда? Бр., Л. Сорока на хвості принесла (чутку, вістку). Об. Мізиний палець мені то-то (то, теє) повів (сказав). Илв З палця не виссав! К., Кон. За що купив — за те й продаю. Л., Н., Б., Павла. Як свої пъять пучок знаю. Чор. Рад. B3). Що правда, то не гріх. Об. Не приказка, але правда. Ил. 6720. Се не судьба A), а щира правда. Бр., Л. (*) судня. У. Правда, як дві. Ил. Перед очима діло. Ст. 36. Причина перед очима (нема що казати)! Ск. Світле око (діло справедливе). Пир.— ...хоч где на* йдетъ. Ст. 36. Видно, як удень. Ном. Мій батько не брехав, и мені не велів. Кр. Хіба я на себе буду пеню (*) волокти! Пир. A) біду. Гл. Хоч и позвать перед великі вікна (на суд за правду)! Л. Не дасте мені збрехать (и ви моє слово зтвердите). Пир., Кон. 6730. Люби (!), Боже, правду! Об. 311
|
|
|