Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
И в торбу. Кон., Кр., Нов. То чудо, кум, а не раки: одногб рака повна торба и клішня висить (щось брехнуло шпарко)! Нос. Невістка скаржниця, а на лиці не змарніла. Г., П. 6900. Бреши, не бреши, а то зовсім неправда. Проск. Сказав на гривню правди. К. Стільки правди, як в шелягу сребра. Кл. Стільки правди, як у решеті води. Лох,, Збр. Лаз. Не щодня брідня — де-коли й правда. Лист. (II, 4). Стар, як котюга, а бреше, як щеня. Ст. 36. Старий, а бреше як зза корча. Проск. Брехав, доки зовсім не вбрехався. Проск, До такої добрешись! Ном. Цитте, Жиди, нехай рабан бреше! С. 6910. Тумань світа! Бр.— Туманити світу. Ж. Смаленого дуба плете. /(. Плете дуба, як на палилі. Ил. Та він не ступить без того, щоб не збрехать. Л., Ио*-* Що ступить, то збреше. Проск., Бер., Лів., Збр. Шей. Як не брехне, то й не дихне. Об., [Кулж.}. Не ззість, доки не обреше. Проск. Походило! Л., Пир. О, це ще правда! Пир. Химини курі! Зв., Л., Сос.—... Мотрини яйця. Мик.— ...курі гонить (*). Б., Сос.— Він говорить мені за Химини кури. Проск.— От и понесла Химини гуси! Сл., Гр. (*) строіть, або підпуска. X.; наказав. Ёвх.: плете. Рад. 6919. Здався Цига«н на своі діти. Ск., Павле. 6922. Се друга казка! К.— Стільки казок! Пир. Хвиgлі! Бр. Еге, дудки! Пир. Бреши на свою голову! Зв., Проск., Рад., Л., Б. Поклепав правдою. Ст. 36. Нехай бреше — на душу легше. Ёвх. Бреше — не вперше. Рад., Л. Які бойки! як з листу бере (добрий брехун)! Черн. а. 6930. Утнути мелуна (збрехать). Зал. Це брехенька — моя ненька. Брех стара на покуті! Кон. Він гори ворочае (язиком). Л., Пир. Убрався в правду, як Татарин в зброю. Ил. Губи в нёго, як халява. Підпускає Москаля (до жінок домощуецця, або бреше)* Прав. Пиж., Лів, 319 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.