Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

так: коли в одміні маєцця яке слово* що маєцця и в передні
одміні чи приказці (напр. № 2815, ик строці, маєцця в
одміні слово жінка), то виходить, одміну сю так треба
читать: «Коли моя жінка шельма и д.»; де такого слова
нема (№ 2782, 3-я одміна) — так: «Приший-кобилі-хвіст, а
в кобили и свій є», або (там же, 5-а одміна): «Приший-
хвіст-кобилі: як одирвецця, то далеко опинецця»; де, в
одміні, стоіть значок (»),— треба вважать, що в одміні сі
нема слова, до якого значрк поставлений (напр. під
№ 2823 в Лубенські и Илькевичевські одміні нема слова
блювати): Одначе, мудрацію сю шановний читець швидко
и сам розбере — прочитавши дві-три картки.
Думаючи про покажчик до приказок, я надумав так,
щоб не тільки пошикувать, по азбуці, отте ватажжя, що
стоіть, надруковане великими літерами, з початку
кожного поділу в книжці, а теж: показать, які приказки з нн-
ших поділів можна лічить до того чи до другого поділу;
поробить ватажжям и поставуть у ряд дещо инше, що вал-
ніше, але що в книзці, за приводом кого-другого, пішло
яко рядовичі; поставить у ряд деякі примітніші слова и
які передивившись по приказках, шановний читець поко-
ристуєцця, чи то — що до нашого битопису, до народнёго
поглядсвіта и д. Зупиняло мене зпершу у сі думці, що
зробить як слід такий покажчик — то треба зглибить
приказки (та ще богато и дечого другого) глибоко, треба пе-
реглёдіть и перечитать дечого богато, а час не стоіть.
Одначе, надумавшись, пішов — на що спромога. Для першої
обихідки и такий знадобицця, а хто працюватиме, не по-
мъякуючи, над приказками сам, той и сам собі зробить?
хто діло добре розуміє—не коритиме мене, а хто
коритиме — не я перший, не я и остатній.
Більше ще я вагався, беручись до праці, за писання:
чи вдацьця мені до того, що воно у нас тепер найбільш
вживаєцця, чи може до того, що давно вже про ёго
балакають, та якось ніхто не одважуєцця. Вагався я так,
вагався; а далі, погуторивши де з ким и набравшись духу,
и — на відважне! мовляв... Чи тепер, чи в четвер, а
теперішнє писання треба буде поруйноваты скрізь тепер
йдуть до тиєі думки, щоб писать так, як вимова показує,
а не так, як показують слововиводи; писанням по
слововиводам, починають думать, нікого не навчиш
слововиводам, коли воно не тямить іх звіткільинде, а що тим
перешкода велика робицця пісьмаченнёві народа — то певйа
річ. Так починають, кажу, думать скрізь, так дегде
починають вже и робить — так мусимо нехибне колись и ми
зробить. А коли так, то лучче ж тепер, ніж в четвер, и
36

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.