Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
оуло; робиш замітку, шукаєш дальш — знову на щось на- прапив... Годин через три-чотирі так у тебе у голові по- мутицця од тиі плутанки по картках, що хоч кинь работу: тут же, карток через пъять-шість, або и в двох картках поруч, натикаесся на однакові приказки и сёго не примічаєш... кинь же роботу до завтрёго, або поки одпочине голова — и казать нічого. Кажу, що розуміє добре се діло тільки той, хто над ним сам працював, а найпаче, коли у ёго була така страшенна сила приказок и одмін, доставались вони ёму не разом, збірники були пошиковані по азбуці, або иншим штибом, ніж у мене. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать, що як згадуватимемо, любе добродійство моі земляки, тих, що збірали отте диво и не поборонили дать <его нам и добрим людям на користь,— памъятаймо теж и про шановних Михайла 194 и Якова 195 Матвіёвичів Лазаревських и Семена Даниловича Камінецького: тих двох, що з такою, правдиве наською, щиростю допомогли коштом спорудить книжку, а останнёго, що не ради користи якоі, а ради доброго діла працював над оттиєю непоказною, але тяжко нудною виправщицькою працею: виправлять оттаке, як оці приказки, то не играшки! Та и про те треба сказать ще, що що є у оці книзці, то тільки частина того, що є у народа. Дехто слав мені десятків пъять-шість приказок, и траплялось так, що з тих пъяти-шести десятків три четі, навет пъять шестин або и девъять десятинок було таких, що в збірниках Опанаса Васил. и инших зовсім не було. В збірниках Опанаса Ва- сил. и М. Білозерського найбільш приказки з Черніговщи- ни — здавалось би, що ними уже все повидзёбувано по тих сторонах; одже Опан. Вас. слав мені потім чернігов- ські приказки, д. Камінецький заночував коропські — що зовсім нові були. Виходить, добродійство, роботи — аби тільки хіть! и найпаче на Правобоччі, и найпаче оттам, де, мовляв, «сама патока». М. НомиСш
|
|
|