Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
С1) Кому. Кр. Людям таке як постіл, а мені таке як сокіл. Бр. Знати своє добро и в калюжі. Б. Своє золото и в попелі можно пізнать. Л.—... и в попелі ВИДНО. ЁвХ.— ... ЗЯЄ. Гл. Що кому мило — хоч би половина згнило. Ил. Мій мені мил: при мні ёго не бий. С— При мні мого не бий. Ил. 9470. Жалко за своє. Кон. Хто про що, а я про Параску. Ёвх. Хто до кого, а я до Параски. Гр. Хто про що, а він про Наливайка (гетьманував 1594— 1597 р.). Греб. Хто про Хому, а хто про Ярему. Зв., Рад., Пог., Ёвх., [Кр., Сосі. Кому що, а курці просо. Прав. Ниж., В., Ёвх.—... в думці. П.— Голодній курці просо на думці A). Бр., [Рад.].— Курці и сницця просо. Прав. Ниж., [Проск., Лів.].— Що курці сницця? просо; а що дівці? молодець. Бал. A) сницця. Проск. Нашій кумі все просо на умі. Бал. Голодні кумі (!) хліб B) на умі. Ск. (*) Голодному. Дуб.; Голодному чоловіку. Ст. 36. B) пирогн. Коз., Б.; іжа. Б. Кому що, а Хведорі (*) пряжа. Б. (*) Ходорі. Б. Кождий своє знає. Ил. 9480. Всяка пташка своє гніздо знає. Проск. ЗНАЮЦЦЯ (*), як лисі коні. П., Прав. Ниж. A) Познались. Нов. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. /С. Хоч би ти мене набив, то б я тебе пізнав. Кон. Для мене (або: для тебе) усе зроблять по свідомости. Пир. Він мене знає, як чоботи на своих ногах. Дай, Бог, знацьця, в кого гроші. Не. Дай, Боже, з людьми добрими знатися. Сг, 36. 421
|
|
|