Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Свій своєму все таки (*) тиць лиха в груди. Л. (]) своєму хоч коли. /С. Своє ліпше чорта: хоч повалить, та не давить. Кон. Свій коли не вкусить, то ущипне. К., [Кон.]. Хоч свій, та гірше чужого. Л., Кон. Своі собаки поілися. Ст. 36. Де пси своі гризуцця, там чужий не мішайся. Проск. 9450. Нехай чорти побъюцця й помиряцця, а нам, рідним братам, нічого туди мішацьця («То старший стенувсь розборонять там — трохи чи не батька з матіррю; а менший, на рідство обичний, розумно то так озвався»). Зв. Своі чорти: посваряцця, побъюцця, та й помиряцця. Проск., Л.— Своі собаки: покусаюцця та й перестануть. Л., Евх. Свій з своім січися, рубийся (*), а чужий не мішайся. Ст. 36. (*) чубаюцця. Ж. В своє, а не в чуже місце (як хто з своїх попався...)! Прав. Свого ледачого не хвали, а чужого доброго не гуди. Об.— Чужого не гуди, и своего не хвали. Б. Кождий Циган своі діти хвалить. Ил.— Хвалицця Циган (*) своіми дітьми. Сл. (*) як Циган. Ил. Кожний Циган свою кобилу хвалить. Прав., Нос. Циган своє за тин тягне, та ще хвалить, що добре було. С., [К.].— ... на улицю тягне, а все хвалить. Пир. Кожний кулик своє болото хвалить. Об. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Ил. 9460. Хвалицця сова своіми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совини (або: каже, що найкращі, а вони найпоганші). Бр.— И сова хвалить своі діти. Проск.— И сова каже, моі діти найкращі. Руд. Хробак (*) вліз в хрін та й думав B), що вже нема лучче C). Проск. Хто дуже своє хвалить.— (*) Робак. Кан., К. B) думає. C) що немає солодчого коріння. Кому як болото, а мені так як золото. Бр. Кому, як мара, ёму як зоря. Бр., Кр. Людям (*) як повітка, а мені як квітка. Гл. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.