Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
На чужій стороні и жук мъясо и стару бабу молодицею звуть. Нос. На чужій стороночці поклонисся и вороночці. Б. Не вздихай! не одному тобі чужая сторона — и нам не всім своя. Ст. 36. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Бр.— Ворог то не птах, що в своє гніздо каляє. Ил.— Добра птиця свого гнізда не каляє. Отечество на язиці, а в серці облуда. Ил. Отечество так любить, так за ним бідкує! Кобз. НАШ БРАТ — Савка! Ёвх. 943Т). Понаській-спаський (*). /(., Рад., Л., Пар. (х) Понаськи-спаськи. Кон. Не нашого пера пташка. Чор. Рад. B11). Не з нашого криласу. К, Кан. Не нашого села прихожане. Пр. Не нашого полку, йди собі к вовку. Пир.— ... сорту, йди собі к чорту. Б., Л. То люде не нашоі й хати. Коз. Не нашого A) поля ягода. Прав. Пиж., Лів., Пр. в Ст. 36. A) Не того. Кон.; Чужого. Пер.; И я того. К» СВІЙ своєму не ворог (*). Ст. 36. A) сват. Зал.; ока не виколупить. Л. Свій своєму поневолі брат. Пр., Пир.—... поневолі сват. О. Свій свому завсіди рад. Ил. 9440. Звичайне тримає: як пан за паном, мужик за мужиком, а Жид за Жидом. Проск. Свій хоч не заплаче, то скривицця. Бр., Кан., К-, [Проск.].—... скривицця; хоч не скривицця, то висміє. Ил. Кажуть, недобре жили з собою два брати, Ляхи. От вмер один, а другий прийшов, подививсь та й каже: «Браце, браце! як ми постаріли!» — заплакав та й пішов. Своі люде, не Татаре,— не дадуть загибати. Ил.— Люде не Татаре. Ст. 36. Свій своєму лиха не мислить. /(.—... як побачить на сухому, то в болото тисне. Л% 14* 419 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.