Пішов дід на жебри (старцювать), та не мав в що хліба класти. Ил. Ти бо хочеш (*) упасти, та й не забицьця! Об., [Ёвх.].— ... з лавки упасти, та й тілка не забить. Рад. (*) з печі. О., Кон. Не мавши статку, не буде й упадку. Ск.— Мавши статок, терпи и впадок. Гл. (*) стадку. Рад.; спадку. Кон., Т. Де борошно, там и порошно. Зв.— Коло борошна порошно. Гат. Чоловік не посіє, не розсипавши, а собака не ззість, не покачавши. Ш. Добре собаці (!) й муха. Л., Ёвх. (х) псу. Г» П.; псові. Проск. На голій кості нема що гризти. Ил. Скочила, перескочила, та хвостик помочила. Нос. Кепкують над тим, хто каже, що от як ёму попайдило, але ж чого то коштує! Треба ЖИТЬ З ЗАВТРЁМ. Не. 9880. Добра и бридня, та не щодня. Ст. 36. Постережуть бридню хутко. По достаткам (*) ноги простягай. Рад., Кон. (*) По одежі. Пр. в Ст. З б. По своєму ліжку простягай ніжку. У. Так горнуцця, як удягнуцця. 3.—... оденуцця. К, Рад. Не до жиру — аби живу. Пир. Треба (*) жить, як набіжить. Проск., Бер., Пир., Коз., Сл., Ёвх. V) Так. 3., Л. Жий, як можна. Проск. Сяк-так, аби вижити. Ил. Де просто, там янголів зо сто. Н. 9890. Захотів пишно!., аби затишно! Ст. 36. Аби душа сита, та тіло не наго. На віку у сёго переведецця. Л., Пир. — На довгім віку усёго доведецця. Пр., Р. Усёго на віку доведецця,— й на жлукті пообідать. Кон. 440
|