Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
вмер!» — «Хіба ж тобі ёго не жаль?» — «Де в біса не жаль, де в чорта не жальї», а сама все таки танцює... «Он», кажуть, «сіль сиплецця!» — «Тепер», каже, «мене до соли, коли батько вмер!» «Твій батько вмер!» — «Постій трохи, дотанцюю!» Ёвх. Ёму тепер не до того. Л., Не. 10080. Прийшлось Иванцю к ідному кінцю. Прав. A) ченцю к одному. Коз. Попався (*), жучку, панові в ручку. Бр., Прав. Ниж., Пол., Лів.— ... тепер мовчи. 3., Пир. A) А, попавешся. Бал.; Попавісся. Проск. Застукали, як Головка в базарі. Не. Змішались, як у бразі гуща. Чор. Рад. C08). Циганський піт проймає. Ном. Ні сюди, Господе, ні туди, Господе. Зал. Улізла баба (*) у нерет: ні назад, ні наперед. Рад. A) Заскочив. Пир.; Попавсь. Черн. г. Що робить — чи покинуть, чи любить! Ёвх. Господарь 10088—10111.— Степ 10112—10115.— Хліб 10116— 10180.— Сіно 10181—10186.— Скотина 10187—10256.— Птиця 10257—10268.—Ліс 10269—10272.—Прясти 10273—10276.—Хата 10277—10298. Млин 10299—10301.—Огонь и вода 10302— 10310.— Найми 10311—10406.— Ремесло 10407—10469.— Місто и село 10470—10492 —Купля 10493—10599 —Міньба 10600— 10610.— Міра 10611 —10614.—Борг 10615—10661,— Запис 10662— 10668.— Умова 10669—10677.— Сам 10678—10682.— Бурлак 10683—10689.— Сирота 10690—10716.— Вдова 10717—10727.— Гурт 10727—10774. ГОСПОДАРЬ, як черак, де схоче, там и сяде. Проск. Знає господин, хто чого годен. Ил. 10090. Хазяіна и Бог любить. Коз. Хазяіна й собака знає. Що то за господар, що своего доброго, не глядить. Ст. 36. Добрий хазяін избере, а поганий розгребе. Кон. У доброго хазяіна и кішка господиня (*). Лів., Сл. A) и свинка господинька. Гл. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Я/. 15 2-2588 440
|
|
|